ванда́ли (одн. ч. ванда́л, ж. ванда́лка) — група східно-германських племен, які на початку V ст. спустошили Галлію та Іспанію, а та­кож, завоювавши частину Рим­ської імперії та Рим під проводом короля Гензериха, протягом 14 днів його грабували і знищили велику кількість цінних пам’яток культури і мистецтва; у переносному розумінні — про людей, що знищу­ють, руйнують культурні цінності, або взагалі про некультурних, малоосвічених людей (звідси вандалізм — нещадне руйнування і ни­щення пам’яток мистецтва і куль­тури).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 63.