Бі́блія — Слово Боже у повноті своїй, Святе Писання (Письмо) Ветхого (Старого) і Нового Запові­тів; іноді Біблією називають лише Ветхий (Старий) Заповіт; Біблію також називають Книгою Книг («біблія» у перекладі «книга»); свя­щенна книга християнського віро­вчення; пам’ятка християнської культури. Розумний, по коліна в Біблії (М. Номис); У нас Святую Біблію читає Святий чернець (Т. Шевченко); Біблію Франко любив; може бути, що бібліїзм Шевченка, якого Франко знав іще в гім­назії напам‘ять, навчив Франка ко­хатись у біблійній поезії (А. Крим­ський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 37.