була́т —

1) високоякісна міцна сталь особливого гарту, з узорчас­тою поверхнею. Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився (І. Котляревський);

2) ста­левий клинок, меч; взагалі старо­винна холодна зброя. Посік же те­бе булат вражий (О.Стороженко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 59.