бу́бон = тараба́н (звідси — тараба́нити) — народний музичний ударний інструмент у вигляді ши­рокого обруча, обтягненого з обох боків або з одного боку шкурою; грають або дерев’яною булавкою, або рукою; нерідко на бубні буває «чинель», тарілка з міді, в яку вда­ряють шматком заліза (великим цвяхом); символізує чванькува­тість, а також бідність. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні (прислів’я); Голий, як бубон (при­казка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 57.