бра́ма — великі ворота, перев. при монументальних спорудах; золота брама — казкові царські во­рота, пор. у Марка Вовчка: «Вашу дівчину мов за золоту браму зачи­нено». І плаче, плаче Ярославна В Путивлі на валу на брамі (Т. Шев­ченко); А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся до­волі (А. Чужбинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.