бо́ндар (зменшено-пестливе — бонда́рик, бондаре́ць, заняття бон­даря — бо́нда́рство)— майстер, ре­місник, що виробляє діжки, бодні, дерев’яні відра і т. ін. У Йосипа, у тесляра чи бондаря того святого, Марія в наймичках жила (Т. Шев­ченко); Покинь, покинь, старий бондар, по дочці плакати, покинь ві­дер набивати — будеш панувати (П. Чубинський); Ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку (П. Чу­бинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 49.