Богати́р —
1) див. порі́г 2;
2) (з малої літери — у множині) міфічні оборонці української землі, змієборці (відоме літописне оповідання про Кирила Кожум’яку), що виявляють надлюдську силу й здібності; особливу категорію богатирів становлять у народній уяві богатирі-семилітки (казкова тема про київського оборотня Михайлика, казка про мудру дівчину-семилітку); М. Костомаров пише: «Семилітній богатир — це тип народної надії на майбутні покоління, ідеал народної сили, яка не старіє, вічно молодіє й оновлюється».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 44.