бобе́р — тварина родини гризу­нів, цінна своїм хутром; боброві хутра високо поціновувалися на­шими предками; з них шили передусім шапки й робили коміри; у весільних величаннях боброва шап­ка молодого символізує багатство й знатність; у «Слові о полку Іго­ревім» згадується «бебряний» ру­кав Ярославни як найдорожче добро княгині, якого вона не жа­ліє, аби тільки полегшити страж­дання коханої людини: «Омочу бебрян рукав у Каялі-ріці, утру кривавіє рани…».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 43.