блекота́ — отруйна рослина ро­дини пасльонових, цвіте у травні-вересні, росте по всій території України; використовується в народній медицині (у Б. Грінченка: «Од зубів блекотою підкурюють»); наркотична дія рослини породила сталий образний вислів блекоти наїстися (об їстися) у знач, «одурі­ти» («Говорить, мов блекоти об’ївся» — ознака несамовитості); народні назви блекоти чорної — зубо­вик, люльник, німиця, собачий мак.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 41.