блаки́тний — колір, що в україн­ському народному сприйманні на­був символіки справедливості, доброї слави, доброго походження: «Як небо блакитне — нема йому краю, Так душі — почину і краю немає» (П. Куліш); колір неба і один з кольорів українського на­ціонального прапора, що єднає блакить неба з жовтизною достиг­лого збіжжя, на що така багата українська земля.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 41.