бла́говіст — дзвоніння перед початком церковної відправи, служби. Ударив благовіст, і сальви [залпи] дужі Врочисто гримнули (Л. Забашта); Вгорі дзвони розносять по придніпровських кручах Господній благовіст (Д. Бедзик).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 40.