безсо́ння — тривале перебування без сну (від перевтоми, хвилюван­ня, через хворобу тощо); неспан­ня; стан чи хвороба, які, за повір’я­ми, приписували впливові нечис­тої сили, передусім демонічним жіночим істотам; у Галичині віри­ли, що безсоння в жіночій подобі ходить уночі, коли місяць уповні, або в переддень Андрія, напада­ючи на малих дітей; вважали, що на дітей відьми насилають крикси плакси; табуїстична назва зайця — сплюх; вагітній не можна їсти м’я­со зайця; не слід згадувати зайця перед сном — будеш спати з відкритими очима або будеш без сну.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 32.