бе́вка —

1) пійло для худоби, бовтанка з борошна, розведеного у воді; в І. Франка: «Бевка — пій­ло, бовтанка»;

2) вживана в народі в давні часи рідка страва з борош­на або крупів; бовтанка. Вона дає йому якусь бевку, — він того не хоче їсти (казка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 31.