ба́ня — опуклий дах звичайно культової споруди, що має форму півкулі; купол; поширений по­етичний образ небесної бані. Золоті бані Софії; Ой не видно його дому, тільки видно баню (А. Метлинський); На бані Лаври промінь ліг (В. Сосюра).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 26.