балда́ — велика сокира чи обух; символ нерозумної, незграбної людини. Гне шахтар дугою спину і кляне свою судьбину, під рукою обушок чи балда і молоток (М. Упеник).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 25.