байстрю́к (ж. байстрю́чка, змен­шене — байстрючо́к); = ба́йстер = байстря́ = байстрюченя́ — народні назви позашлюбного сина (також зневажливо або лайливо). Не байстрюкові гріх, а батькові (приказка); А з калини, мов гадина, Байстрюк виглядає! (Т. Шевченко); Солдат­ка йде, байстря несе (Г. Квітка-Ос­нов’яненко)

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 25.