багряни́ця — довгий верхній одяг з дорогої тканини багряного (або пурпурового) кольору, яку в дав­нину носили монархи; царська пурпурова мантія; порфіра; сим­вол царської влади, пор. у Т. Шев­ченка: «Собі багряницю пошив жилами твердими»; символ розко­ші, пишноти, багатства. Стану ва­шому належить багряниця і корона, а не ся буденна одіж (Леся Україн­ка); Надіває [Лісовик] багряницю [пишну, злотом гаптовану] поверх убрання на Мавку (Леся Українка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 24.