архімандри́т — у православній церкві — найвище духовне звання в ченців; почесний титул насто­ятелів великих чоловічих монасти­рів, ректорів духовних семінарій, глав духовних місій, а також особа, що має цей титул, настоятель мо­настиря. З монастиря святого У зо­лоті, аж сяє, Сам архімандрит вихожає (Т. Шевченко); Саме тоді кияни обрали архімандрита Петра Могилу за митрополита (І. Нечуй-Левицький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 18.