Про УКРЛІТ.ORG

аналой

анало́й — у церкві — високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо; у православних церквах зви­чайно бувають три аналої: голов­ний посеред церкви навпроти Цар­ських врат і два менших — право­руч і ліворуч перед іконостасами з іконами Спасителя і Богоматері; на менших лежать зазвичай ікони; при головному аналої відправля­ють деякі служби Божі — вінчання, молебни, панахиди. Отець Палла­дій сидів коло низького аналоя (І. Нечуй-Левицький); Молодих обкру­тили навколо аналоя, наділи їм він­чальні обручки (О. Полторацький).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 12.

вгору