алілу́я = алилу́я — уживається у відправах іудейської і християнської релігій для вираження славлення Бога (означає буквально: «Хваліте Господа!»). Кат лютує, А ксьондз скаженим язиком кричить: «Те deum! алілуя!..» (Т. Шевченко); фразеологізм: співа́ти алілу́я — в іронічному або зневажливому смислі — надмірно вихваляти кого-небудь.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 11.