ака́ція — назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками; символізує дружбу, дружні, приятельські стосунки. А де акація росте — там, так і знайте, в глибині під піском поховані родючі ґрунти. Отже, сміливо в тих місцях садіть виноград… (О. Гончар); у сполученнях: бі́ла ака́ція — різновид акації — дерево з білим суцвіттям; використовується в народній медицині; мед із неї світлий, приємний на смак, має цілющі властивості; жо́вта ака́ція — різновид акації — кущ із жовтим суцвіттям; за народною прикметою,— «коли сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи — на дощ і негоду».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 10.