аза́лія — південна гірська рослина з великими квітами різного забарвлення; вирощується як декоративна, екзотична квітка; має дуже приємний запах; символ витонченої природної краси; ознака розкошів, пишноти; традиційний символ високої поезії. Ось є гіацинти, нарциси і рожі, Азалії є запашні; Конвалії свіжі, фіалочки гожі… (Леся Українка); Зваба для очей, краса потворна п’яних орхідей, Азалій квіти й листя перемите (М. Рильський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 9.