А́вель — за Біблією, син Адама і Єви, перша жертва «братерських» почувань; загинув молодим від руки брата Каїна, що не зумів перебороти у собі почуття заздрощів; символізує зраду близьких, безневинно пролиту кров; Є. Маланюк щодо сумної долі України-Русі переосмислює символіку братовбивства так: «Страшніш за радість дня, страшніш за все на світі Була убійникам Еллада наша — Русь, Як крадене ім’я, як знак духовних уз, Як те, що в їхню тьму пекучим світлом світить. І от за соняшність, за ясний усміх Муз, За молоко і мед, за плідне злото літа, За строфи Лесині, ці стріли Афродіти, Вони помстилися…».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 8.