СТАВА́ТИ, стаю́, стає́ш, недок., СТА́ТИ, ста́ну, ста́неш, док.
1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає обличчя (Стельмах, II, 1962, 68); — Парасю! — кажу. Тоді вона звелась і стала, блідая й понурая (Вовчок, І, 1955, 282); Самойлов, ставши на весь зріст, з гранатами в обох руках, пішов прямо в двері (Гончар, III, 1959, 257); // Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. — Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне,.. — аж волосся догори стало (Збан., Єдина, 1959, 39); Вуса стали сторч (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 38).
На носки́ става́ти (ста́ти) див. носо́к; Става́ти (ста́ти) на го́лову (ру́ки, за́дні ла́пи і т. ін.) — переносити вагу тіла на голову, руки, задні лапи і т. ін., спираючись на них. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє.. і, ставши на голову і руки, почав угорі вибирати [перебирати] ногами (Мирний, І, 1954, 249); — Я побіг по кімнаті, бо не люблю сидіти, і почав плигати через стільці.. У тебе м’який килим на долівці, і я спробував стати на руки (Ю. Янов., II, 1958, 62); Собака, здоровезна його вівчарка, кидається до хвіртки і, ставши на задні лапи, визирає на вулицю через паркан (Гончар, Тронка, 1963, 166); Става́ти (ста́ти) на колі́на (навко́лішки, навпо́чіпки і т. ін.) — присідати, опускатися навколішки, навпочіпки і т. ін. — Зоню! Зоню! — Юзин голос бринів розпачливо, вона стала на коліна і обняла Зоню за стан (Л. Укр., III, 1952, 655); Одна кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці (Коцюб., І, 1955, 468); Олександра Василівна вмирала.. — Ваню, де ти? Я не бачу тебе. Мічурін раптом збагнув все і став перед нею навколішки (Довж., І, 1958, 438); Става́ти (ста́ти) на па́льці (навшпи́ньки) — те саме, що На носки́ става́ти (ста́ти) (див. носо́к). Ставала [Маруся] на пальці, щоб хоч одним оком побачити кавальчик синього неба (Хотк., II, 1966, 65); Навшпиньки стаючи, витягуючи шию, Навіщо дивишся так пильно, Єреміє..? (Рильський, І, 1960, 252).
◊ Во́лос стає́ (став, ста́не) ди́бом (ду́бом) див. во́лос; Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом) див. воло́сся; Го́пки става́ти (ста́ти) див. го́пки; Ди́ба става́ти (ста́ти) див. ди́ба3; Ди́бки (на ди́бки) става́ти див. ди́бки; Ди́бом става́ти (ста́ти) див. ди́бом; Кілко́м (ко́лом) ста́ти в го́рлі див. кіло́к, кіл; Кі́сткою (як кі́стка, мов кі́стка) в го́рлі (попере́к го́рла) ста́ти див. кі́стка; Ко́зубом ста́ти див. ко́зуб; Лу́бом ста́ти див. луб; На диби́ става́ти див. ди́би; Става́ти (ста́ти) в пози́цію див. пози́ція; Става́ти (ста́ти) в по́зу див. по́за1; Става́ти (ста́ти) ду́ба (ду́бом) див. дуб; Става́ти (ста́ти) дубала́ див. дубала́; Става́ти (ста́ти) на близьку́ (коро́тку) но́гу див. нога́; Става́ти (ста́ти) на ні́жки — починати ходити (про дитину). Давно колись, у Овручеві, коли знаєте, народивсь хлопчик Остап і, як тільки став він на свої ніжки, зараз пішов по Овручеві (Вовчок, І, 1955, 327); Става́ти (ста́ти) на но́ги див. нога́; Става́ти (ста́ти) ра́ка (ра́ком, ра́чки) — зігнувшись, спиратися на обидві долоні і на обидва коліна. З Мессіни до Неаполя гойдало нас страшенно. Всі були слабі,.. тільки я та один грек, та ще капітани, як добрі моряки, почували себе чудесно, їли і гуляли, хоч доводилось і раком ставати на.. палубі (Коцюб., III, 1956, 355); Впав [фельдшер], потім став рачки, мов хотів завити на сонце (Ю. Янов., II, 1958, 212); Става́ти (ста́ти) ру́ба див. ру́ба; Става́ти (ста́ти) ста́вма див. ста́вма; Става́ти (ста́ти) ца́па (ца́пки) див. ца́па, ца́пки; Стовбула́ ста́ти див. стовбула́; Сторчака́ става́ти (ста́ти) див. сторчака́; Язи́к стає́ (став, ста́не) ко́лом див. язи́к.
2. Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються перев. стоячи. Дідусь уже занадто старий, щоб міг ставати до коси (Фр., IV, 1950, 501); — I то правда, — усміхаючись, каже Параска,.. — пора мені вже і до печі ставати, обід вам готувати (Мирний, IV, 1955, 359); Коли.. накаже [начальник експедиції] класти судно в дрейф і спускати прилади в глибину океану, Дорошенко сам стає до лебідки (Гончар, Тронка, 1963, 198); Докинув [Іван] у ватру смеріччя, поглянув на постоли, обсмикав сорочку на собі і став до танцю (Коцюб., II, 1955, 348); // Приступати до чергування, вартування і т. ін. — Від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати (Гончар, III, 1959, 310); // Взагалі розпочинати трудову діяльність. — Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо..! (Н.-Лев., VII, 1966, 30); Може, піти десь до більшого міста.. Там стати до якої служби (Хотк., II, 1966, 224).
Става́ти (ста́ти) до бо́ю — розпочинати бій, боротьбу. Як на горах і в долині клич пішов по Україні — Партії могутній клич: А ставайте всі до бою! (Тич., II, 1957, 99); Стрепенулось чумацтво… Метнулось до возів по дрюччя — і стало до бою… (Коцюб., І, 1955, 184); Іван Барвінок потонув у Баренцовому морі.. разом з своїм маленьким, відчайдушно хоробрим корабликом, що відважно став до бою з могутнім фашистським рейдером (Загреб., Спека, 1961, 6); Става́ти (ста́ти) до робо́ти (до пра́ці) — розпочинати роботу. Хоч і зараз ладні були [страйкарі] ставати до роботи (Головко, II, 1957, 238); [Перший:] Чом же тії двоє до праці не стають? [Четвертий:] Вони сумують (Л. Укр., І, 1951, 454); Іван оглядався на Гриця і Семена.. — Тепер їм треба до праці ставати, порати вільну землю (Ю. Янов., І, 1954, 30); Става́ти (ста́ти) до розмо́ви (до бе́сіди, на розмо́ву, на бе́сіду) — починати розмову, бесіду з ким-небудь. Стрінувшись з парубками, вона не ставала з ними на довгу бесіду, не п’ялила очей у їх лице (Мирний, IV, 1955, 119); Става́ти (ста́ти) на змі́ну: а) заступати на роботу, виконувану позмінно. Гуде над шахтою гудок. Шахтар стає на зміну (Забіла, Малим.., 1958, 47); б) (кому, чому) починати заміняти кого-, що-небудь; Става́ти (ста́ти) на ковзани́ (на лід): а) готуватися до ковзання на ковзанах; б) починати займатися ковзанярським спортом; Става́ти (ста́ти) на ли́жі: а) готуватися до ходьби на лижах. Підганяє він розвідників. Вони стають на лижі (Тют., Вир, 1964, 495); — Стати на лижі, — пошепки переказали один одному бійці (Кач., Вибр., 1953, 382); б) починати займатися лижним спортом, ходити на лижах. Стати на лижі так і не довелось: протягом зими снігу майже не було (Гончар, Бригантина, 1973, 135); Става́ти (ста́ти) на [трудову́ (уда́рну)] ва́хту — починати посилено, самовіддано працювати перев. на честь чого-небудь. Коли людина рано-вранці На вахту трудову стає, — В натхненні творчому, у праці Їй силу Партія дає (Бичко, Вогнище, 1959, 21); Става́ти (ста́ти) на ча́ти див. ча́ти; Става́ти (ста́ти) під прися́гу див. прися́га; У по́міч (у по́мочі, до по́мочі) става́ти (ста́ти) див. по́міч.
3. Переставати рухатися, припиняти свій рух (про людину й тварину); спинятися. Чоловік не стає, а все далі йде (Три золоті сл., 1968, 93); От хтось проти мене спинився… Каже ставати. Стаю (Зеров, Вибр., 1966, 355); — Марусю!.. Ми з тобою підемо у степ і там десь пересидимо у балці. Маруся аж стала (Хотк., І, 1966, 108); Бігла по мосту собачка Мушка. Стала і дивиться, чи зловить Данилко рибку? (Коцюб., І, 1955, 469); // Зупинятися (про засоби пересування). Тепер не стають пароплави під дамбою просто, а заходять у спеціальні ангари (Ю. Янов., II, 1958, 15); Баржа стає, прилаштовується до причалу (Гончар, Бригантина, 1973, 186); Повозка під’їхала до шибениці й стала (Мирний, І, 1954, 69); // Припинятися (про дощ, сніг і т. ін.). Дощик попійшов [пішов] трошки та й став (Федьк., Буковина, 1950, 61); // Переставати текти, литися (про сльози). Соломія.. перестала плакати. Сльози неначе замерли й стали в її очах (Н.-Лев., VI, 1966, 407); // Переставати битися (про серце). Він розкрив очі ..Серце у його стало, дух замер… (Мирний, І, 1954, 321); Остап так і одплигнув.. Серце затріпалось в грудях і стало (Коцюб., І, 1955, 340); // Припиняти свій перебіг (про час). Зрозумів опришок. Тихим рухом обняв [Марусю].. Все закрутилося в імлі… став час… наступила вічність… (Хотк., II, 1966, 122).
◊ Става́ти (ста́ти) стовбняко́м див. стовбня́к; Става́ти (ста́ти) стовпо́м; Става́ти (ста́ти) як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовп див. стовп; Ста́ти мов (як і т. ін.) паль див. паль.
4. Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). Апаратна востаннє здригнулась і стала (Коцюб., II, 1955, 90); І справді сталось, як казали: Вода зійшла — колеса стали (Гл., Вибр., 1951, 13); Поволі накручує товариш годинника, думаючи про своє: — Став.. Ішов-ішов і став (Довж., І, 1958, 60); Фабрика стала; // Переривати якусь роботу, справу, заняття. Музики стали.. Всі мовчали (Н.-Лев., II, 1956, 115); // Перериватися (про роботу, справу, заняття). Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала.. Робота стала (Мирний, III, 1954, 7); // перен. Переставати розвиватися, просуватися вперед.
◊ Ді́ло не ста́ло (не ста́не) за ким — чим, на чому — немає затримки за ким-, чим-небудь у якійсь справі. — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Тют., Вир, 1964, 119); За чим [же] ді́ло ста́ло? — уживається при потребі з’ясувати причину затримки у виконанні, здійсненні чого-небудь. [Любов:] Мені власне сі діти подобаються, Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Л. Укр., II, 1951, 21); — Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. I — негайно. — Ну, то за чим же діло стало? — перший озвався вусатий солдат (Головко, II, 1957, 530).
5. Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік і т. ін.). До місця призначення не дійшли [баржі] — стала Волга (Наука.., 7, 1967, 30); // Утворити нерухомий покрив (про кригу). Лід став.
6. Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в стоячому положенні (про людину, тварину). [Любов:] А, Яків Григорович! Ставайте тут! (Показує на місце перед сходами на веранду) (Л. Укр., II, 1951, 62); Роман одсунув трохи стола, став на лаві (Н.-Лев., VI, 1966, 302); На трибуні став арсеналець, Став арсеналець з іменням славним… (Рильський, II, 1960, 59); Кожен хоче ближче стати, щоб побачити як слід, як уміє танцювати і приказувати дід (Гонч., Вибр., 1959, 78); // Розміщуватися, розташовуватися певним чином. Стає [Любов] до Милевського плечима (Л. Укр., II, 1951, 74); [Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами (Фр., IX, 1952, 397); — Спи, спи, Дарино, — рухом руки заспокоює [Яків] братову, яка, наче соромлячись, відходить від колиски і стає боком до нього (Стельмах, І, 1962, 488); — Коли це йде справник. Став отак (тут баба встала, взялась у боки й приняла на себе унтер-офіцерську постать) (Коцюб., І, 1955, 455); — Ви кричали! Ви ображали молодь! Струнко перед вами не стали. Все вам не подобається! (Довж., І, 1958, 479); // Ставити ногу, лапу і т. ін. на що-небудь. Провалилася їхня тачанка на мосту, разом з кіньми пішла шкереберть із мосту та в воду. Що там коїлось! Дишло поламане, збруя порвана, кінь один тоне, а інший на живіт йому копитами стає, щоб тільки самому врятуватись (Гончар, II, 1959, 263); Одною ногою став [Тягнирядно] на спину Давидові (Головко, II, 1957, 166); // Підніматися над горизонтом, бути в небі (про небесні світила, райдугу і т. ін.). Ой високо сонце в яснім небі стало, Гаряче проміння та й порозсипало (Л. Укр., І, 1951, 18); Сонце тільки зайшло, а серед неба став уже місяць: повний, сліпучий, дивиться, посміхається (Збан., Над Десною, 1951, 71); [Самопал:] Після грози.. стане на небі веселка, райдуга, значить (Зар., Антеї, 1962, 234); // Уміщатися в якому-небудь місці (про предмети). Стіл тут стане.
Става́ти до лав а́рмії див. ла́ва2; Става́ти (ста́ти) в за́сідку (за́сідкою, за́сідками) — займати приховане місце для очікування слушного моменту, щоб напасти на когось. Темрява насувається й насувається… Коли ми нарешті стаємо в засідку під прибережним очеретом, уже не видно качиних зграй (Рильський, Веч. розмови, 1964, 54); Причаїлись з гирлигами в руках Оленчук і Кулик. Вигідну зайняли.. позицію. Так у таврійських селах стають засідками на вовків та лисиць (Гончар, II, 1959, 20); Ста́ти у две́рях (на две́рях, на порі́г, на поро́зі) — з’явитися, входячи в якесь приміщення. У дверях стала висока дівчина у свіжому вінку (Вовчок, VI, 1956, 238); Вона увійшла у сіни і стала на дверях, що вели у кухню (Мирний, І, 1954, 253); Двері рипнули, й гість став на порозі (Коцюб., І, 1955, 90); Кілька машин під’їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими товаришами (Довж., І, 1958, 332).
∆ Става́ти (ста́ти) на я́кір (на я́корі), мор. — зупинятися де-небудь, закріпившись на місці скинутим на дно якорем. Крейсер? Звідки він взявся? Став на якір, завмер (Гончар, Тронка, 1963, 36); В гавань мандрівці ввійшли,.. ставши на якорі, вийшли на берег (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 57).
◊ Все стає́ (става́ло) на своє́ мі́сце (на свої́ місця́) див. мі́сце; Душа́ стає́ (ста́ла) на мі́сце у кого, чия — хтось заспокоюється, перестає тривожитися, хвилюватися. Тільки тепер, коли він повернувся і з ним нічого не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (Гончар, Тронка, 1963, 284); На зава́ді става́ти див. зава́да; На пра́вильну (до́бру) сте́жку става́ти (ста́ти) див. сте́жка; Не зна́ти, де ста́ти, де сі́сти див. сіда́ти; Не зна́ти, на яку́ ста́ти — те саме, що Не зна́ти, на яку́ ступи́ти (див. ступа́ти). Грицюнь і Явдонька не дивилися одне одному у вічі, не знали, на яку стати (Рудь, Боривітер, 1969, 106); Під арши́н става́ти див. арши́н; Става́ти на коту́рни див. коту́рни; Става́ти (ста́ти) в [оди́н] ряд див. ряд; Става́ти (ста́ти) в ряди́ див. ряд; Става́ти (ста́ти) в хвіст (в хвості́) див. хвіст; Става́ти (ста́ти) в шере́нгу (в шере́нги) див. шере́нга; Става́ти (ста́ти) до сті́нки див. сті́нка; Става́ти (ста́ти) між (по́між) ким: а) (про когось) увійшовши в які-небудь стосунки з однією з двох близьких осіб, порушувати їх злагоду, дружбу і т. ін. [Милевський:] Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку одсіч.. [Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Л. Укр., II, 1951, 75); [Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Мирний, V, 1955, 102); б) (про щось) ускладнювати взаємини між ким-небудь, роблячи їх менш безпосередніми, щирими. Дні минали безрадісно, в’яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (Коцюб., II, 1955, 365); Става́ти (ста́ти) на ко́лію див. ко́лія; Става́ти (ста́ти) на одну́ лі́нію див. лі́нія; Става́ти (ста́ти) на ре́йки див. ре́йка; Става́ти (ста́ти) на рушнику́ (на рушники́) див. рушни́к; Става́ти (ста́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу) див. слизьки́й; Става́ти (ста́ти) на шляху́ див. шлях; Става́ти (ста́ти) обли́ччям див. обли́ччя; Става́ти (ста́ти) під віне́ць див. віне́ць; Става́ти (ста́ти) під ру́ку див. рука́; Става́ти (ста́ти) по́руч див. по́руч; Ста́ти над душе́ю — не відходячи від кого-небудь, набридати своєю присутністю, своїми вказівками, проханнями і т. ін. [Маша:] Чого ви стали над душею? (Мик., І, 1957, 257); Ста́ти на доро́зі; Попере́к доро́ги ста́ти див. доро́га; Ста́ти на переме́ті див. переме́т1; Ста́ти на перепо́ні див. перепо́на; Ста́ти на перешко́ді див. перешко́да; Ста́ти на платфо́рму див. платфо́рма; Ста́ти на путь зло́го (грі́шників) див. путь; Ста́ти на шлях див. шлях; Ста́ти на шлях найме́ншого о́пору див. о́пір; Ста́ти о́чертом див. о́черт; Ста́ти по́ряд див. по́ряд; Як на пню ста́ти див. пень.
7. Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися (на ночівлю, відпочинок і т. ін.). Повезли [хлопців] до прийому Битими шляхами. Пішла й вдова з матерями З дрібними сльозами. Де на ніч ставали, Сторо́жу давали, Стару вдову до обозу Та й не допускали (Шевч., І, 1963, 229); — Будемо удень віддихати.. Ніччю більш пройдемо і дальше станемо (Кв.-Осн., II, 1956, 410); Надворі почало смеркати. Князь Костянтин звелів погоничам стати на ночівку [ночівлю] під старим дубовим гаєм (Н.-Лев., VII, 1966, 6); Збитий з висот, противник відкочувався все далі. Полки стали на дньовку [днювання] (Гончар, III, 1959, 84); // Прибувши, приїхавши куди-небудь, тимчасово влаштовуватися, поселятися в когось, десь. Стати в готелі.
Посто́єм ста́ти див. пості́й; Става́ти (ста́ти) на кварти́ру — наймати квартиру для тимчасового проживання. Стали [солдати] на кватирю [квартиру] на другу ніч (Кв.-Осн., II, 1956, 452); — Чи не можна б нам стати до вас на квартиру? — звернувся до пана Архип, скидаючи картуза і вклоняючись (Добр., Ол. солдатики, 1961, 8); Става́ти (ста́ти) на по́па́с (на по́па́сі) див. по́па́с; Ста́ти на бівуа́к див. бівуа́к; Ста́ти ша́трами (в ша́трах) див. шатро́.
8. Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь місцевості для проведення бойових операцій (про військову частину). Дівчатка розповідали, як мінялись на очах, добрішали гладкі бюргерші залежно від просування вперед радянських військ. — Коли ви були на Тисі, моя хазяйка перестала битись і дала мені сукню. Коли ви стали на Мораві, вона набавила мені кухоль кави (Гончар, III, 1959, 383).
Става́ти (ста́ти) обло́гою див. обло́га; Става́ти (ста́ти) ста́ном див. стан2; Та́бором става́ти (ста́ти) див. та́бір.
9. Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи натиск, напад і т. ін. — На кордоні станьте, і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (Довж., І, 1958, 198); // перен. Дійшовши до якоїсь думки, якогось рішення, висновку і т. ін., твердо дотримуватися їх.
На [своє́му] сло́ві ста́ти див. сло́во; На то́му (на тім) [і] ста́ти див. той.
10. куди, до кого, у кого, з інфін. і без додатка, розм. Поступати на роботу, службу по найму. — То ми й земляки з тобою. Ну, земляче, ставай у мене, коли хочеш… Платою не скривдю [скривджу]… (Коцюб., І, 1955, 446); Восени став він до одного різника у салогон, щоб топити (Мирний, І, 1954, 48); Саме в ті дні забрали на війну сторожа нашої школи. Хтось порадив нам удвох стати на його місце (Минко, Моя Минківка, 1962, 96); // за кого, рідко у кого, на кого. Найматися ким-небудь. — Хіба, — кажу, — ти на літо на степах стаєш за чабана? (Н.-Лев., III, 1956, 274); Пахне так якось знайомо рілля свіжо-осіння парубкові. Як пахла.. в давнину, коли ще хлоп’ям до пана в погоничі на осінь ставав (Головко, II, 1957, 11); — Ви хочете на дяка стати? — спитала мене попадя, узявшись у боки (Вовчок, VI, 1956, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 624.