Про УКРЛІТ.ORG

стовп

СТОВП, а́, ч.

1. Колода або товстий брус, установлені вертикально. Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в’язали, Очі виймали (Шевч., II, 1963, 340); Дощечку з написом Кузьма прибиває до зарання вкопаного стовпа (Стельмах, II, 1962, 299); Біля шляху стояли телеграфні стовпи (Коп., Як вони.., 1948, 61); Він глянув поверх узвишшя і побачив над ним високий прикордонний стовп (Рибак, Опов., 1949, 6); * У порівн. З сизого туману визначились чотири башти, неначе чотири стовпи, а між ними то чорніла, то сизіла гостроверха висока покрівля (Н.-Лев., VII, 1966, 69); // Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін. Гранчасті муровані стовпи брами біліли на сонці (Н.-Лев., VII, 1966, 45); Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін (Фр., IV, 1950, 46); Повідь.. підмила стовпи — і легенький, тимчасовий місток завалився (Донч., VI, 1957, 83); * У порівн. Карпати ніби підпирали, мов стовпи, чорну стелю з густих хмар (Н.-Лев., II, 1956, 389); // Пам’ятник у вигляді колони. Живую положили В домовину!.. й сина з нею!.. Стовп високий муровали, Щоб про неї люде знали (Шевч., II, 1963, 104); Я пам’ятник собі поставив незотлінний,.. Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? (Зеров, Вибр., 1966, 398); // перен. База, опора, основа чого-небудь; підвалина. Правда і порядок — це два стовпи, на яких збудувала [Марія] все своє життя (Вільде, На порозі, 1955, 7); — Починається пора селянської власності. А це той стовп, на якому і земля, і людина тримаються (Стельмах, II, 1962, 283).

Верствови́й (верстови́й) стовп див. верствови́й1, верстови́й; Геркуле́сові стовпи́ див. геркуле́сів; Мальо́ваний стовп див. мальо́ваний; Підпира́ти (підпе́рти) стовп — те саме, що Підпира́ти (підпе́рти) спино́ю (плечи́ма) сті́ни (одві́рок і т. ін.) (див. підпира́ти). — Погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (Панч, Синів.., 1959, 53).

∆ Хребе́тний стовп див. хребе́тний.

◊ Зупиня́тися бі́ля ко́жного стовпа́ — часто, раз у раз припиняти свій рух. Їхали потягом.. Посувалися, як волами, зупинялись біля кожного стовпа (Гончар, II, 1959, 165); Прико́вувати (прикува́ти) до гане́бного стовпа́ див. гане́бний; Приставля́ти (приста́вити) до гане́бного стовпа́ див. приставля́ти; Стоя́ти (става́ти, ста́ти і т. ін.) стовпо́м; Стоя́ти (става́ти, ста́ти і т. ін.), як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовп — стояти нерухомо; стовпіти. Клим стовпом став з дива (Н.-Лев., III, 1956, 359); До кам’яниці ввійшли пристав.. і десяцький Хома, який зразу ж стовпом став біля дверей (Стельмах, І, 1962, 596); Злякався Хлопчик, аж поблід; Стоїть, як стовп, і не тікає (Гл., Вибр., 1951, 22); Побачивши матір, вона стала, як стовп, ні в сих ні в тих (Коцюб., I, 1955, 55); Рахіль стояла посеред простору, Неначе стовп могильний… (Л. Укр., І, 1951, 421).

2. Маса чого-небудь (куряви, диму, полум’я і т. ін.), що набула вертикально-видовженої форми. Військо йде всіма шляхами.. Стовп пороху під небо в’ється (Котл., І, 1952, 194); Стовп гарячого пару виривався з-під покришки самовара й бив вгору під саму стелю (Н.-Лев., II, 1956, 64); На обрії виднілося село, а над ним здіймалося в небо три стовпи чорного диму (Коз., Гарячі руки, 1960, 136); // Про рій комах. В повітрі з’явилися рухомі стовпи мошки (Панч, Гомон. Україна, 1954, 196).

Здійма́тися (встава́ти і т. ін.) стовпо́м (стовпа́ми, як стовп) — набуваючи видовженої форми, підноситися. Сніжинки, з інеєм.. закрутилися, стовпом здіймаючись угору (Мирний, IV, 1955, 303); Над дахами рівними стовпами струнчиться з димарів дим і в’ється в небо (Хижняк, Тамара, 1959, 136); Встав вогонь, як стовп (Бажан, Вибр., 1940, 66).

◊ Дим стовпо́м див. дим; Дим стої́ть (стоя́в) стовпо́м див. стоя́ти.

3. перен., заст. Видатний діяч, який є надійною опорою чого-небудь. Повагом та згорда уступають дворянські та земські стовпи у садок (Мирний, III, 1954, 263); — З моїм наймитом.. мав [Тарас Григорович] охоту і час поговорити, підбурював проти стовпів суспільства (Чаб., Катюша, 1960, 316).

4. перен., лайл. Обмежена або некультурна людина. — Як ви могли з таких неотесаних стовпів отаке зробити? (Вас., Незібр. тв., 1941, 175).

5. Те саме, що сто́впчик 3. Робочий тиск у камері синхрофазотрона доводять до мільйонних часток міліметра ртутного стовпа (Наука.., 12, 1958, 19).

6. рідко. Те саме, що стовпе́ць 2. Герман зупинився по хвилі, поглядаючи на великі стовпи цифер [цифр] (Фр., V, 1951, 219).

7. заст. Основний капітал. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (Номис, 1864, № 10574); Стовпа й процента не брали три роки (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 720.

вгору