ДЗЕНЬ, виг. Уживається як присудок за знач. дзе́нькати. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! (Сл. Гр.); В густоліссі коло гатки Бурундук будує хатку.. Цілий день, цілий день Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!» (Стельмах, Колосок.., 1959, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 266.