ДЗВОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзвони́ти і звуки, утворювані цією дією. Церковнеє дзвоніння — На службу то призив (Крим., Вибр., 1965, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 265.