ДЗВО́НИКОВІ, вих, мн. Родина двосім’ядольних рослин з квітами, схожими на дзвоники (див. дзво́ник¹). До родини дзвоникових (Сampanulaceae) належать трав’янисті рослини, часто з молочним соком (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 265.