КРІЗЬ, прийм., із знах. в.

1. Уживається при вказівці на предмет, речовину, середовище або отвір, через які хтось або щось проникає, проходить, просвічується тощо. Ордою йшли придани, Співали п’яні; а Мар’яна Крізь тин дивилася на те (Шевч., І, 1963, 154); [Річард:] Так, мрія нас вела за океан, до неї ми крізь пущі пробивались (Л. Укр., III, 1952, 93); Крізь густий туман ми помітили неясні ознаки берега (Ю. Янов., 11,4958, 85); Ранені перемовлялися крізь відкриті вікна (Тют., Вир, 1964, 347); // Уживається при вказівці на певний відрізок часу, протягом якого щось відбувалося, здійснювалося; через. В серцях Таке тепло живлюще розливалось, Така глибока шана до народу [вірменського]. Що крізь віки проніс велику мову (Рильський, III, 1961, 160); — Гинучи сам, я хотів би, щоб моє кохання було, як прапор, підхоплене іншим і чесно пронесене ним далі, крізь усе життя… (Гончар, III, 1959, 337).

◊ День крізь день — те саме, що День у день (див. день). Ми день крізь день зустрічалися з ним (Літ. Укр., 30.IV 1967, 2); Крізь зу́би ціди́ти (каза́ти і т. ін.) див. зуб; Крізь па́льці диви́тися див. па́лець; Крізь сльо́зи смія́тися (говори́ти і т. ін.) див. сльоза́; Як (мов, ні́би і т. ін.) провали́тися (піти́) крізь зе́млю див. земля́.

2. Уживається при вказівці на дію (стан), що чергується з іншою, переривається нею, проривається через неї. Біля дверей при свічці дрімає й стогне крізь •сон хазяйка (Коцюб., II, 1955, 242); Шумить водоспад у яру, та й крізь шум його чути.. голоси на тім боці (Головко, II, 1957, 206); — Бувайте здорові! — ..крізь смуток осміхається чоловік (Стельмах, І, 1962, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 356.