ШКО́ЛА, и, ж. І. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать (Греб., І, 1957, 59); Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Мирний, І, 1954, 154); Улас учився в школі в дяка й був письменний (Н.-Лев., III, 1956, 319); Двадцять п’ять років учителював він у містечку, а ці два останні — в тій школі, де колись сам навчався азбуці (Томч., Готель.., 1960, 33); Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (Рильський, II, 1960, 102); // Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів. Радянська школа — найпередовіша, най-прогресивніша школа в світі (Рад. Укр., 28.1 1954, 1); // Приміщення, в якому міститься такий заклад. Раїса сіла на лавці під школою і чекала сторожиху (Коцюб., І, 1955, 309); Коли його Свирид Яковлевич вперше застав у школі за жорнами, вчитель, витираючи рукавом пітне чоло, аніскілечки не збентежився (Стельмах II, 1962, 97); // збірн., розм. Колектив учнів навчально-виховного закладу; учні й учителі такого закладу. — Ти мені школу розігнала! — І добре зробила! — обізвалась Соломія (Н.-Лев., VI, 1966, 392); Ці слова чула вся школа (Довж., І, 1958, 298); На мить школа завмерла. А далі гримнула несамовитим реготом (Стельмах, II, 1962, 86).

Ба́зова шко́ла — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів; Вечі́рня шко́ла — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва. В арсеналі засобів комуністичного виховання молоді важливе місце відводиться вечірній школі (Веч. Київ, 12.ХІІ 1968, 3); Ви́ща шко́ла див. ви́щий; Єпархіа́льна шко́ла див. єпархіа́льний; Земська́ шко́ла — навчальний заклад у дореволюційній Росії, що перебував у віданні земства. — Яке йому [батюшці] діло! Це не церковна школа, а земська… (Коцюб., 1, 1955, 313); Конфесіона́льні шко́ли див. конфесіона́льний; Неді́льні шко́ли див. неді́льний; Норма́льна шко́ла — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо; Парафія́льна (приходська́, церко́вна, церковноприходська́ і та. ін.) шко́ла-те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (Фр., XVI, 1955, 143); Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (Н.-Лев., VI, 1966, 316); По́вна сере́дня шко́ла див. по́вний; Початко́ва шко́ла див. початко́вий; Реа́льна шко́ла див. реа́льний; Сере́дня шко́ла див. сере́дній; Тривіа́льна шко́ла, заст.— сільський початковий навчальний заклад у Галичині; Церковнопарафія́льна шко́ла див. церковнопарафія́льний; Шко́ла глухи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови; Шко́ла для доро́слих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва; Шко́ла дру́гого сту́пеня див. сту́пінь; Шко́ла-інтерна́т — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються. Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука.., 12, 1957, 5); Школа-інтернат — в СРСР загальноосвітня школа, яка поєднує в собі функції шкільного, сімейного та позашкільного виховання й навчання дітей (Рад. Укр., 26.IV 1961, 3); Шко́ла пе́ршого сту́пеня див. сту́пінь; Шко́ла подо́вженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебугдють під наглядом учителів протягом усього дня; Шко́ла сільсько́ї (робітни́чої і т. ін.) мо́лоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва. Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 200); Шко́ла сліпи́х — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору.

2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (Н.-Лев., VII, 1966, 274); Мій дід скінчив гірничу школу (Сос., II, 1958, 356); На початку 1920 року я став членом КП(б)У. Мене призначили завідувати Житомирською партійною школою (Довж., 1, 1958, 17); У Палаці культури імені Пушкіна Новокраматорського машинобудівного заводу створено школу громадських професій (Рад. Укр., 10. 1 1962, 3); // Військовий навчальний заклад, Признач. для підготовки офіцерського й молодшого командного складу армії. — Та тебе й не впізнати! — радий і здивований, дивився Діденко на товариша. Ніколи ще у військовому одязі не бачив його, хоч знав і раніш, що служив він з п’ятнадцятого року, після школи прапорщиків, офіцером на фронті (Головко, II, 1957, 472); 3 колгоспу було обрано до льотної школи дванадцять комсомольців (Сміл., Зустрічі, 1936, 207); В числі кращих бійців-пе-рекопців Яреська було відібрано в Харків, у школу Червоних старшин (Гончар, II, 1959, 440); Та й повезла мене мати аж у Київ, у військово-фельдшерську школу, бо батько, як колишній солдат, мав право в ту школу дітей оддавати (Вишня, І, 1956, 7).

Музи́чна шко́ла див. музи́чний; Розві́дницька шко́ла див. розві́дницький; Шко́ла фабри́чно-заводсько́го навча́ння, заст.— нижчий професійно-навчальний заклад в СРСР для підготовки робітників масових професій; Шко́ла фабри́чно-заводсько́го учні́вства, заст.— нижчий професійно-навчальний заклад в СРСР для підготовки кваліфікованих робітників.

3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. Хіба не з цього ядра [сім’ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності… (Гончар, III, 1959, 179); З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (Стельмах, І, 1962, 341); Сконцентрований на великих підприємствах промислових районів, пролетаріат під керівництвом марксистської партії проходив багатющу школу революційного гарту (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 8); // Те, що дав практичні знання, досвід.— Я вас на тому тижні виряджу на Запорожжя. От де наука! От де школа! (Довж., І, 1958, 218); Саме кріпосні театри були свого роду першими школами національних виконавських кадрів (Укр. клас. опера, 1957, 64); Життя — вища школа мистецтва. Вона дав нам матеріал, і наша задача уміти ним скористатись (3 глибин душі, 1959, 176); Кожна гідротехнічна споруда, особливо в складних умовах Сибіру,— це своєрідна школа і лабораторія, яка примножує досвід радянського гідробудівництва, рухає його вперед (Наука.., 8, 1956, 16); // Форма поширення досвіду й підвищення загального культурного рівня кого-небудь. В той час, коли серед багатьох любителів вистав панувала думка про театр як забавку, Кропивницький всією своєю діяльністю утверджував погляд на театр як школу для народу (Нар. тв. та етя.. З, 1965, 10).

∆ Прохо́дити (пройти́) суво́ру (життє́ву) шко́лу див. суво́рий; Прохо́дити (пройти́) шко́лу життя́ див. життя́; Шко́ла життя́ (життє́ва) — набутий життєвий досвід. Яку обрати професію, кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа… (Ле, Право.., 1957, 13).

4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв’язання ще складнішого питання — поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 62); Школа гри на фортепіано; Школа співу; // спец. Мистецтво дресирування коня, пов’язане з манежним об’їжджанням, виконанням різних вправ і т. ін. Школа верхової їзди.

5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (Н.-Лев., II, 1956, 402); [Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А, ви малюєте? Може, нової якої школи, тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Любов:] "Куди там ишколи"! (Л. Укр., II, 1951, 10); Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову (Мовозн., XIII, 1955, 14); Україна — батьківщина наукової школи зварювання металів (Ком. Укр., 2, 1969, 54); // чия, кого, з означ. Група учнів, послідовників, однодумців кого-небудь. З французьких книжок, окрім Жорж Занда, я мало читала в первотворі, більш у перекладах і то з новітніх натуралістів школи Золя (Л. Укр., V, 1951, 10); У вас [професора] — ціла своя школа. Ваші учні посідають кафедри в радянських вузах (Вишня, І, 1956, 333); Метод рентгенографічного дослідження широко застосовується відомою школою металознавців акад. М. С. Курнакова (Рентгеногр.. мет., 1959, 211); 3 його [О. І. Білецького] школи вийшов не один десяток учених-літературознавців, які успішно продовжують справу свого вчителя (Рад. літ-во, 18, 1955, 10).

Натура́льна шко́ла див. натура́льний.

6. сад. Те саме, що шкі́лка 3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 480.