ВИ́ЩИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до висо́кий 1, 3-6, 8. Там виростають гори, одна вища за другу (Коцюб., II, 1955, 328); Ранком вивели їх [некрутів] з казарми на двір; розставили лавами: вищий з вищим, нижчий з нижчим (Мирний, II, 1954, 121); — Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісім — другого, — виніс свій присуд старий (Багмут, Щасл. день.., 1959, 241); Ідеологічна битва з ворогом триває, і немає вищого обов’язку для радянського літератора, ніж обов’язок з честю тримати свої позиції в цій битві (Про багатство л-ри, 1959, 321); Усі за столом стали шумніші. Кожен говорив вищим тоном од звичайного, і говорили багато (Головко, II, 1957, 48).
∆ Ви́щий сту́пінь, грам. — форма якісного прикметника або прислівника, що означає якість певного предмета, яка властива йому більшою мірою, ніж іншому.
2. Який має найбільші повноваження, владу; головний. Через деякий час полонені написали протест і вручили його коменданту для передачі вищому командуванню (Рибак, Час.., 1960, 364); Вищий керівний орган партійної організації.
3. Найскладніший, найдосконаліший за ступенем розвитку. Разом з яйцекладними сумчасті належать до нижчих ссавців. Усі інші ссавці об’єднуються під назвою вищих (Зоол., 1957, 144); Водорості належать до групи нижчих рослин. Від вищих квіткових рослин..вони відрізняються простішою організацією і анатомічною будовою (Наука.., 1, 1960, 24).
Ви́ща матема́тика — назва сукупності математичних дисциплін, що застосовують найскладніші методи дослідження і дають найширші узагальнення; Ви́ща нерво́ва дія́льність — сукупність найскладніших форм діяльності вищих відділів центральної нервової системи, що забезпечує найрізноманітніші взаємовідношення між організмом і зовнішнім середовищем. Своїм видатним вченням про вищу нервову діяльність він [І. П. Павлов] завдав нищівного удару по релігії, по догматах і вигадках (Наука.., 1, 1958, 37); Ви́щий пілота́ж, ав. — найскладніші прийоми льотного мистецтва. З усієї сили тримаєшся всередині [літаків]. Це правильна тактика. Тому що стріляють здебільшого на тих, хто опинився скраю .. Ось де потрібний вищий пілотаж! (Ю. Янов., І, 1954, 48).
4. дорев. Який належав до привілейованих верств, груп населення. Карпенко покинув писати з народного побуту, а почав зачіпати вищі стани (Мирний, V, 1955, 419).
5. Який іде за середнім (у системі освіти). Ви вчилися на вищих жіночих курсах? (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 23).
Ви́ща осві́та — сукупність ширших і глибших знань з ряду певних дисциплін (порівняно з середньою освітою). Воно якось не пристало навіть людині з вищою освітою.. вірити в сни (Коцюб., І, 1955, 163); Ви́ща шко́ла; Ви́щий навча́льний (учбо́вий) за́клад — навчальна установа, яка дає вищу освіту. Він.. [поїхав] до Парижа буцімто докінчувати своє вчення, записався в одну вищу школу (Н.-Лев., IV, 1956, 226); Одеса має двадцять вищих учбових закладів (Кучер, Чорноморці, 1956, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 546.