ФІ́ЗИКА, и, ж.
1. Наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії. Фізика — одна з найдавніших наук про природу. Слово «фізика» походить від грецького.. «фюзіс», що значить природа (Фізика, І, 1957, 3); Фізика в широкому розумінні є наука про загальні властивості матерії (Фізика і с. г., 1948, 3); // Відповідний навчальний предмет, який викладають у школі. Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Довж., І, 1958, 14); Віталик.. не раз витягував Тоню.. по фізиці та математиці… (Гончар, Тронка, 1963, 28); // розм. Підручник, який висвітлює цю науку. Пройшла вже північ, — день зближався, А я сидів, не роздягався, Сидів та фізику читав (Фр., XIII, 4954, 49); [Люба:] Ух, як чудово надворі! Ти був? Здрастуй. Я тобі фізику принесла… [Іван:] Дякую… А я вже дістав… (Мик., І, 1957, 441).
2. Будова, загальні властивості й закони руху якої-небудь матерії; знання про таку будову, такі властивості, закони. Предмет фізики високих енергій — дослідження структури елементарних частинок та законів їх взаємодії на дуже малих просторово-часових інтервалах (Знання.., 1, 1972, 5); Значне місце займають роботи в галузі надпровідності й фізики твердого тіла (Рад. Укр., 8.ІI 1966, 3).
&́9651; Нейтро́нна фі́зика
див. нейтро́нний.3. заст. Фізична будова і стан організму. Я знаю, що твій нервовий стан залежить на більшу половину від моральних причин, але ж психіка психікою, а фізика фізикою, і, вір мені більш ніж кому, що холодні обтирання щоранку (не ввечері) помагають часами і з душею своєю справитись краще (Л. Укр., V, 1956, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 586.