Про УКРЛІТ.ORG

рискувати

РИСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., РИСКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Здійснювати рискований вчинок, рисковану дію, справу і т. ін. Я ніколи не боявся рискувати. Сумління підказувало мені інше: для загального добра треба робити все (Збан., Малин. дзвін, 1958, 186); [Терлецький:] Хто не рискує, той не переможе. Проект затвердять, а тоді… [Панащенко:] Чудово! (Дмит., Драм. тв., 1958, 331); Це було дуже небезпечноповзти, але він вирішив рискнути.. Парубок доповз і принишк у кукурудзі (Донч., IV, 1957, 146); // з інфін. Відважуватися на що-небудь рисковане. Грім вибухів, тріскотнеча розривних куль наростала. А коли двоє піхотинців упало, корчачись, на самих східцях, то більш ніхто не рискував вириватися з будинку (Гончар, III, 1959, 141); Книжка так заінтересувала мене, що я рискнула зайти в крамницю (Л. Укр., III, 1952, 741).

2. з інфін. Підлягати можливому риску (у 1 знач.), небезпеці, піддавати рискові. Роз’їзд поскакав назад, на кожному кроці рискуючи поламати коням ноги на байбакових норах, якими густо був поритий степ (Панч, Гомон. Україна, 1954, 193); Він рискував залишитись десь на перегоні без пари (Донч., VI, 1957, 176); — Пауль, ти рискуєш зараз потрапити до рук Лешникових бандитів,аргументує Анна і додає:Не роби, Пауль, дурниць (Кол., На фронті.., 1959, 132).

3. чим. Піддавати кого-, що-небудь рискові (у 1 знач.), небезпеці; жертвувати кимсь, чимсь. «Ви,казав друг,повинні боронити честь старої корогви, а не зрікатися її!» Ми ж думаєм, що краще зробити нову корогву, ніж латати стару і ради того латання рискувати власною честю (Л. Укр., V, 1956, 133); Пригадалась позаминула ніч, коли Гай, рискуючи власним життям, поліз замість нього, Черниша, відшукувати між трупів Бузька і Вакуленка… (Гончар, І, 1954, 57); Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ані рискувати своєю персоною (Смолич, І, 1958, 87); Боярин замислився. Викупити їх [невільників] на цареві гроші він не міг. Вони були призначені тільки на московських підданців. Хіба що рискнути своїми? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 540.

вгору