Про УКРЛІТ.ORG

холодний

ХОЛО́ДНИЙ, а, е.

1. Який має низьку або відносно низьку температуру (про повітря, вітер і т. ін.). Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними, а дедалі й сніжок став перепадати (Л. Укр., III, 1952, 483); Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси (Коцюб., II, 1955, 32); Близькість ріки відчувалась особливо виразно не тільки по тому свіжому холодному повітрі, яким віяло з очеретів, а й по щедрій росі на травах, яка бризкала людям на руки і на ноги світлими льодяними краплями (Тют., Вир, 1964, 230); // Який характеризується низькою температурою повітря (про клімат, погоду); // Із зниженою температурою, стійкими холодами, морозами (про певний час, пору). Минає день — який же холодний, блискучий, вражий день! (Вовчок, І, 1955, 296); Чорний кіт солодко спав на припічку біля каганця: йому було байдуже, що холодна зима зазирала крізь вікна білим морозом (Коцюб., І, 1955, 109); В холоднім надвечір’ї тремтіло наїжачене сонце (Стельмах, І, 1962, 118); Ти пам’ятаєш березневу холодну ніч, як стрілись ми. Сміявся вітер, і дерева до нас тяглись гіллям із тьми (Сос., II, 1958, 111); // Який має суворий клімат. Не довго зогрівала материнська ласка маленьку Кульжан. Повільно згасала Джевгер у безкраїх степах холодного Північного Казахстану, розповідаючи дівчинці про пишні сади та виноградники своєї батьківщини (Тулуб, В степу.., 1964, 57); — Так ви ненавидите панів́ —..Таки ненавиджу! — глянула [молодиця] йому прямо в очі і махнула стиснутим кулаком.— Бо хто нас жене з рідного двору в холодний Сибір́ Пани женуть (Стельмах, І, 1962, 11); Простори між полюсами і полярними колами називаються холодними поясами (Фіз. геогр., 5, 1956, 78); // Про місце, де панує холод. Сіро ще було. Сіре удосвітнє небо, сірі хати, збиті докупи, немов отара, і сірі осінні поля, вогкі й холодні, ген за городами (Коцюб., II, 1955, 429); // З низькою температурою води (про течію, хвилю тощо). — Соломіє!..— чує вона крізь холодну хвилю, що б’є її в очі (Коцюб., І, 1955, 387); Коли його човен перевернуло й підкинуло вгору вибухом снаряда, він, поранений, вилетів з нього й шубовснув далеко у воду, й холодна бистрина понесла його.. за течією (Довж., І, 1958, 318); Ріка дибилась холодними свинцевими хвилями (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 202); // Позбавлений тепла, який викликає відчуття холоду. [Цокуль:] Е, хлопче, добру славу не скоро наживеш, а недобра сама прилипне, особливо до бідної сироти. [Панас:] Та воно так, тілько як опечешся на молоці, то й холодну воду студиш (К.-Карий, І, 1960, 253); Швачка встала, ..підійшла до вікна, притулилась чолом до холодної шибки й дивиться втомленими очима на вулицю (Л. Укр., III, 1952, 473); Як п’яна, я верталась назад. Руки й ноги були в мене, як лід, холодні (Мирний, IV, 1955, 347). Зіщулившись, лежить між товаришами Яресько на холодній, мерзлій, що аж двигтить від канонади, землі (Гончар, II, 1959, 422); Лихе передчуття холодною гадюкою оповило мені серце… (Досв., Вибр., 1959, 103); Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах — я любов’ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (Сос., II, 1958, 129); Вітер вив і сипав холодним дощем (Тулуб, В степу.., 1964, 393); На його руці красується, мов із сонця вилитий, невеличкий золотистий плід. Він розкушує його: холодний терпкий сік освіжає уста (Стельмах, II, 1962, 39); // Признач. для охолодження тіла людини. Олечка горіла, лоб і руки були такими гарячими, що холодні компреси не допомагали (Хижняк, Тамара, 1959, 189); // у знач. ім. холо́дне, ного, с. Те, що дає відчуття холоду, має низьку температуру. Кинутись в воду і довго летіти кудись униз, коли холодне й мокре тече за сорочку і у халяви, а смерть поволі вливається в горло, і в очі, і в вуха — і знати, що там є п’явки, риби, вужі і слизьке баговиння — ні, я би не зважився ніколи на се… (Коцюб., II, 1955, 263); Тріпонувсь Федір Пилипович, наче хлюпнув хтось холодним на нього (Іщук, Вербівчани, 1961, 344); // Позбавлений ознак життя. Зоря промінчик ллє помаленьку; Жалібно кличуть дітоньки неньку: — Вставай, мамуню, стужа неначе; Пригорни Милчо, нехай не плаче…— Ні слова мати, лежить холодна… (Граб., І, 1959, 315); Сиротина я безродний [безрідний], Десь загину в чужині. І ніхто очей холодних Не закриє там мені (Рудан., Тв., 1956, 33); Прокинулась вона рано, як звичайно, і одразу ж кинулась до Ярини. Мертва, холодна Ярина лежала так, як спала,— на правому боці, поклавши під голову руку (Скл., Святослав, 1959, 101); // Охолоджений з певною метою. [Круста (Приходить раб з внутрішніх дверей. Круста звертається до нього):] Ти, слухай, панові нагрій вина, а нам скажи холодного принести (Л. Укр., II, 1951, 394); Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку. Уляна вийняла з-поміж горсток глечик холодного молока, накритого лопухом, відрізала окраєць хліба, поставила два череп’яних кухлі (Тют., Вир, 1964, 374).

[Аж] холо́дні мура́шки (мура́хи) пробіга́ють (пробі́гли) по спи́ні (по ті́лу) див. пробіга́ти; [І] за холо́дну во́ду не бра́тися (не взя́тися) див. вода́; Ні (ані́) за холо́дну во́ду (ні до холо́дної води́) [не бра́тися] — те саме, що [І] за холо́дну во́ду не бра́тися (див. вода́). Тут озвалася мама: — Ти неправа, Надіє. Не можна так, щоб дитина не бралася ні за холодну воду (Збан., Мор. чайка, 1959, 172); Степанида.. і біля корови, і біля кабана, і коноплі тіпа, а Горпина вже ні за холодну воду (Л. Янов., I, 1959, 336); Бабина ж дочка така лінива, така ледача: ні до холодної води не береться (Укр.. казки, 1951, 311); Облива́тися (обли́тися) холо́дним по́том див. облива́тися; Холо́дна жа́ба сиди́ть під се́рцем див. се́рце; Холо́дний піт — піт, що виступає від сильного хвилювання, переживання, страху і т. ін. Еней спросоння як схопився, Дрижав од страху і трусився, Холодний лився з його піт (Котл., І, 1952, 109); Жах обхопив Параскіцу і обілляв холодним потом (Коцюб., І, 1955, 277); Може б, зараз вийти із хати і все-все із сльозами сказати йому, щоб не мучити ні себе, ні його. Від цієї думки дівчину кидає в дрож, на чолі виступає холодний піт (Стельмах, І, 1962, 577); Холо́дний піт пройма́є (пройма́в, пройня́в і т. ін.) див. пройма́ти; Холо́дним ві́тром пові́яло див. пові́яти; Холо́дною водо́ю обли́ти (обда́ти) див. вода́; Як холо́дний душ на го́лову — про те, що швидко вгамовує чий-небудь запал, збудження. Давид глянув гостро на Гниду й сказав йому: — Ти заспокойся, Гнидо! Це ще тільки вонючі оселедці. А я ось найду тобі ще краще щось та прочитаю з «Голосу праці»..— Ці слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (Головко, II, 1957, 131).

2. Пов’язаний з відчуттям холоду (у 1 знач.), з уявленням про холод. Ти від мене пішла, ти від мене пішла, Де сріблиться над полем холодна імла (Рильський, І, 1960, 177); Вулиці безкраї. Порожньо і дзвінко. Кроки одинокі, ніби серця стук. І в холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють байдуже світло на замовклий брук (Сос., II, 1958, 100); Небо, високе і чисте, просівало зорі крізь невидиме решето, і вони мерехтіли, падаючи. Свіжовід — клепаний місяць вичахав у холодній безвісті (Тют., Вир, 1964, 106); Я так тебе люблю! Пройдуть мільйони років.. Летітиме земля все так же, між світами, в холодну вишину, як лине вічний час, і кучері твої безплотними вустами я буду цілувать, хоч і не буде нас (Сос., II, 1958, 166); // Власт. товщі водних глибин, хмар, криги і т. ін., схожий на них забарвленням (про сині, лілові та інші кольори, тони на відміну від теплих кольорів, тонів). Де-не-де жовтіє світла мілина, холодними темно-синіми смугами переливається глибочінь (Донч., VI, 1957, 68); Темрява обкутала все, і тільки повз шлях, яким вони простували, проблискувала холодним вилиском річечка (Досв., Вибр., 1959, 324); Соколовій властива широка, темпераментна манера живопису, тонке відчуття світла і простору. Свої натюрморти вона будує на співвідношеннях холодних і теплих кольорів, на контрастних світлотіньових рішеннях («Осінь. Останні квіти», 1972, «Букет польових квітів», 1967, «Бузок», 1970 та інші) (Образотв. мист., 6, 1973, 32).

∆ Холо́дна м’я́та (Mentha piperita L.) — вид запашної культурної м’яти, що має перев. червоно-буре стебло з темно-зеленим листям; використовується в медицині. Мої ніздрі затопили пахощі саду! Ніжно дихали вишневі листки, розпукувалась до квітування біла акація, мені навіть здалося, що я чую порух кущика холодної м’яти (Ю. Янов., II, 1954, 80); В народі розрізняються дві форми або різновидності холодної м’яти, а саме: «біла» — з зеленими чотиригранними стеблами і «чорна» — з темно-зеленими листками і темно-червонуватими стеблами (Лікар. рослини.., 1958, 78).

3. Який не випромінює (або майже не випромінює) тепла, не викликає відчуття тепла (про сонце, місяць, зорі та їхнє світло, проміння). Був великий мороз. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (Довж., І, 1958, 307); Проглянуло сонце холодне з-за хмар (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 104); Тихо спускається нічка осіння,— Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння (Л. Укр., І, 1951, 27); Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво (Коцюб., І, 1955, 104); Довгими зимовими вечорами, коли сонце о другій вже закотиться за кичеру і лиш ганок востаннє ловить бліді снопочки холодних променів, сідала Маруся в кухні — бо там найтепліше — і, вишиваючи, слухала довгих, безконечних оповідань баби Гафійки (Хотк., II, 1966, 17); // Тьмяний (про блиск якихось предметів). Ніч міська за вікном. Десь кричать поїзди, протинає той крик мої мрії, І на склі, наче відблиск холодний слюди, янтаревий вогонь пломеніє (Сос., II, 1958, 9).

Холо́дні зо́рі (тума́нності), астр. — зірки, туманності, видимий спектр яких свідчить про їхню відносно низьку температуру.

4. Який втратив тепло, захолов, застиг. Гафійка увійшла в хату і притулила до печі замерзлі руки.— Забула, що піч холодна,— винувато посміхнулась вона (Коцюб., II, 1955, 37); Як у холодне, покинуте птицею гніздо повертався Дмитро додому (Стельмах, II, 1962, 375); Допізна цієї ночі не спали вітробалчани. В кожній хаті чекали батька, коли він повернеться зі сходки. А тоді ставили на стіл холодну вечерю, бо від самого обіду крихти не було в роті (Головко, А. Гармаш, 1971, 488); Люда поїла з Фросею холодної картоплі з кисляком (Перв., Дикий мед, 1963, 450); // Який споживають, подають не гарячим, а охолодженим (про деякі страви). Для приготування холодних страв використовують також баклажани, кабачки і зелений перець (Укр. страви, 1957, 40); Жінка поставила перед ним миску холодного борщу з сушеною рибою (Збан., Таємниця.., 1971, 170); Особливий попит у споживачів здобули: закуска українська, юшка з галушками, холодний борщ з грибами (Рад. Укр., 27.VІІ І967, 4); Холодні закуски.

5. Який погано захищає від холоду, не втеплений, не опалений (про приміщення). Світ широкий, Людей чимало на землі… А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись (Шевч., II, 1963, 412); — А чого тобі цілу ніч мерзнути в Князівці, на холодній станції́ (Головко, II, 1957, 492); Дома Савченко нікого не застав: мати, не дочекавшись сина, померла в холодній удовиній халупі, а брати і сестри розбрелись на заробітки по економіях і заводах (Стельмах, II, 1962, 194); // Який не опалюється, признач. для мешкання, перебування в літній час. Він іде у другу, холодну половину хати, підходить до скриньки з різним начинням (Стельмах, І, 1962, 425); // Який носять у теплу погоду; легкий, літній (про одяг).

6. у знач. ім. холо́дна, ної, ж., заст. Приміщення (при волосній управі, поліцейській дільниці і т. ін.) для тимчасового утримання заарештованих; арештантська. Лукію приведено до волості і, поки слідство, посаджено в холодну (Гр., I, 1963, 394); Одсиділи парубки день в холодній за свою провину, одсидів і Денис три дні. Їх повипускали і наказали, щоб вони більше не дуріли (Н.-Лев., VI, 1966, 360); До непривітного казенного вигляду будинку, де колись вершив свої справи староста із соцьким, була прибудована хижка із загратованими вікнами. Там, казали, була холодна (Речм., Весн. грози, 1961, 13).

7. розм. Який постійно зазнає холоду, страждає від нього. Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях. Хоч не було діла важкого,— так забували про мене, чи я не голодна, не холодна, чи жива я… (Вовчок, I, 1955, 102).

Голо́дний і холо́дний — про того, хто зазнає злигоднів, нестатків. Не спали голодні й холодні, котрим денний заробіток не приніс ні шматка хліба — загасити голодну згагу… (Мирний, І, 1954, 330).

8. Здійснюваний при низькій температурі, без нагрівання. За останні роки великого поширення набуло застосування ультразвуку для холодної обробки металів (Слюс. справа, 1957, 211); Холодна прокатка; Холодне штампування; Холодна вулканізація; Холодне коптіння риби; // Одержуваний при низькій температурі, без нагрівання. Холодний асфальт; // Не пов’язаний з виділенням теплової енергії (про світло, світіння). Радянські вчені, розвиваючи техніку холодного світіння, поступово наближаються до того досконалого світла, яке випромінюють живі організми (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 63).

Холо́дна війна́, дипл. — агресивний політичний курс, спрямований на посилення міжнародної напруженості та розпалювання нової війни, що його проводять реакційні кола імперіалістичних держав. В новій обстановці і керівники буржуазного світу почали розуміти, що «холодна війна» зжила себе, що потрібна нова, більш розумна і реалістична політика (Ком. Укр., 6, 1975, 11); Холо́дна збро́я — зброя, дія і застосування якої не пов’язані з використанням пороху та інших вибухових речовин. Послав [Невкипілий].. з наказом негайно ж у повному складі прибути обом взводам сюди.— Запам’ятай, що у повному складі,— повторив він трохи заспаному ще Остюку Івану.— Щоб не тільки ті, що з гвинтівками, а й решта — з холодною зброєю (Головко, А. Гармаш, 1971, 491); В середині XIX століття холодна зброя втратила свою провідну роль у воєнних діях (Наука.., 5, 1967, 49).

9. перен. Пов’язаний з відчуттям внутрішнього, душевного холоду; який викликає це відчуття. Без мистецтва життя було б холодним, незатишним, непривітним (Дмит., Розлука, 1957, 277); Орест зажурено дивиться на друга, і йому терпне серце. Ось роз’єднаються їхні руки, і він посунеться в холодну самотність (Досв., Вибр., 1959, 361); Ще радість не пройшла, а вже журба зі мною, холодна і терпка. Мені немає сну (Сос., II, 1958, 133); // Супроводжуваний відчуттям холоду (у 2 знач.). Параскіцу обняв холодний страх перед тим, що, їй здавалося, мало ось-ось статися (Коцюб., І, 1955, 279).

◊ Холо́дна смерть див. смерть; Холо́дний (холо́дна) дрож (дріж) пробіга́є (пробі́г, пробі́гла) по ті́лу (по́за плечи́ма і т. ін.) див. пробіга́ти.

10. перен. Який ставиться до кого-, чого-небудь цілком байдуже, не виявляє пристрасті, захоплення; байдужий, безпристрасний. Тоді ваше серце горіло-палало, Тепер ви спокійні, холодні, німі (Л. Укр., IV, 1954, 108); Новий комісар.. вийшов, лагідний і спокійний, на вулицю, що затихла. Він нагадував холодного філософа на цій провінціальній вулиці (Ю. Янов., І, 1958, 107); Як байдужий, старий літописець, Сам холодний, безсилий давно, Людські сни переписує місяць На широких небес полотно (Рильський, I, 1956, 97); *Образно. [Валент:] Не зійшов ти ще й на трибуну, а вже там стояла клепсидра, той холодний часомір, що краплею по краплі, невблаганно відмірює тобі той час короткий, що вділено для оборони правди (Л. Укр., III, 1952, 289); // Який не виявляє цікавості до кого-, чого-небудь, не бере участі в тому, що відбувається. Мирослава мов не чула нічого, сиділа недвижна, холодна (Фр., VI, 1951, 72); // Який не вносить у свої дії, твори, гру і т. ін. пристрасті, вогню, запалу. Малюючи в цілому циклі "Бориславських оповідань" війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об’єктивним обсерватором (Коцюб., III, 1956, 38); В ці дні погода нагадувала того артиста, майстра на всі руки, якому протягом одної вистави доводиться грати кілька ролей. То він з’являється перед глядачами в образі холодного резонера, то у вигляді сміхуна-життєлюба або похмурого, безнадійного скептика (Добр., Тече річка.., 1961, 176); // Позбавлений запалу, натхнення. Коли артист керується самою тільки школою, самим тільки розумом, гра його холодна, штучна, одноманітна і безкольорова (Думки про театр, 1955, 84); Нам треба нещадно боротися проти байдужого, холодного, як лід, віршописання (Мал., Думки.., 1959, 38); // В якому виявляються тверезість, поміркованість. Щоб вирішувати складні питання життя, треба мати холодну голову, тверезе, не сп’яніле від прогулянки до озер серце, не хмільну від таких запаморочливих думок кров… (Чаб., Тече вода.., 1961, 142); // Який базується не на почуттях; продиктований розумом; тверезий. Він не міг пристати на холодну егоїстичну думку свого родича Келишинського (Гр., II, 1963, 27); Розважливі холодні припущення командира заставили Данька задуматись. Справді, чи так уже він добре знає Світлану, чи так уже певний у ній́ (Гончар, II, 1959, 97); // В якому не виявляються глибокі, теплі почуття до кого-небудь. «Любов його якась холодна, як залізо. Нема палу в його твердому серці, а є тільки поважання та ніби спочування…» (Н.-Лев., VII, 1966, 74); Ласка, з котрою кожна жінка виходить на спірку з своїм іноді й геть-то крутим чоловіком, котрою завжди побиває його, та сама ласка — як став помічати Грицько — зробилася нещирою, холодною… (Мирний, І, 1949, 295); «Я вдячна йому, що він ніколи не грав зо мною того водевіля кохання. Він має до мене холодну повагу, та все-таки повагу» (Л. Укр., III, 1952, 584); // Надто стриманий у вияві своїх почуттів. Сам він так просто з незнайомою дівчиною нізащо заговорити б не зумів. Особливо з такою, як Ксенявона здавалася холодною, як мармур, і неприступною, як скеля! (Голов., Тополя.., 1965, 83); // Підкреслено стриманий у стосунках з ким-небудь. Іван Домінікович Луцевич.. у поведінці з людьми був стриманий, строгий, на початку, здавалося, навіть холодний (Мас., Роман.., 1970, 216); Зінька як вирізьблена з сірого мармуру, холодна й строга. Дядько Гордій про лист згадав, що казав ото Давид по дорозі, але Зінька цього вже не чула (Головко, II, 1957, 173); // Який виражає сухість, лють, гнів, непривітність, підкреслену стриманість і т. ін. у стосунках з ким-небудь. — Прощай! — ми сказали — холодне прощання! — Ти гречно вклонилась на гречне вітання (Л. Укр., IV, 1954, 84); Отець Софроній знову звівся з крісла і став над усіма. Його холодні очі, в яких, здавалося, весь час таїлася негода, стали ще більш непривітними (Речм., Весн. грози, 1961, 101); Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 79); Кульницький різко обернувся до Свирида Яковлевича, зміряв його войовничими очима і холодним прокурорським тоном запитав: — Товаришу Мірошниченко, чого ви запізнилися́ (Стельмах, II, 1962, 140); Враз лице його зробилося холодним, губи суворо підібгалися (Тют., Вир, 1964, 196); // Який справляє неприємне, гнітюче враження своєю похмурістю, суворістю і т. ін.; непривітний. [Принцеса:] Як ожила ся мертва, ся холодна моя гора-в’язниця! (Л. Укр., II, 1951, 214); Вулиці були безлюдні… Минали [Доря з батьком] гімназичний будинок, застиглий в повазі важких колон і чорних холодних вікон (Коцюб., II, 1955, 374).

З холо́дною душе́ю — без натхнення, захоплення, пристрасті; Холо́дне се́рце в кого — позбавлений запалу, пристрасті хто-небудь. Єремія багато бачив паннів [панн], багато гарних, навіть красунь переглядів він на своєму віку, але жодна з них не припала йому до вподоби. Він вже боявсь, що в його серце холодне, нікого не може любити правдивим коханням (Н.-Лев., VII, 1966, 51); Холо́дний прийо́м; Холо́дна зу́стріч — прийом, зустріч, що демонструють послаблення або відсутність добрих (дружніх) стосунків, відносин між учасниками їх (особами, сторонами, партіями і т. ін.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 116.

вгору