УМИКА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., етн. Нас. до умика́ти¹ 1.

УМИКА́ТИСЯ² див. вмика́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 438.