СПАДНИ́Й, а́, е́. Який спадає, знижується; протилежне висхідний. Якісним прикметникам властиво передавати порівняльну характеристику ознаки у двох напрямах інтенсивності — висхідному і спадному (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 163).

∆ Спадна́ інтона́ція, лінгв.— інтонація з поступовим зниженням тону; Спадна́ прогре́сія, мат.— прогресія, члени якої розташовані від більшого до меншого. Члени нескінченно спадної геометричної прогресії при достатньому віддаленні від початку ряду можуть стати меншими від будь-якого даного додатного числа (Алг., II, 1957, 100); Спадни́й на́голос див. на́голос.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 482.