СИЛОВИ́Й, а́, е́, спец.

1. Який виробляє або передає енергію для виконання відповідних робіт. Слід подбати про забезпечення сільських електростанцій більш потужними трансформаторами і силовими підстанціями (Рад. Укр., 26.VIІІ 1961, 3); Вже скільки місяців вони розбирають завали, хочуть налагодити силове господарство, щоб хоч сякий-такий ремонтик можна було провадити (Ю. Янов., І, 1954, 172); Силова установка; Силовий кабель; // Який перетворює яку-небудь енергію. Для живлення установки електрозварювання струмом потрібний пункт живлення із зварювальним трансформатором, силовим контактором [електромагнітний апарат] (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 89); Цієї ж ночі в машинному залі в люк починали спускати перший силовий трансформатор (Баш, Вибр., 1948, 198).

2. Який використовується для одержання якої-небудь енергії або виконання якоїсь роботи. Силовий газ; Силовий електромагніт.

3. техн. Який здійснюється при збільшеній швидкості подачі різального інструмента. Силове різання; Силове фрезерування.

4. спорт. Який пов’язується із застосуванням значної фізичної сили. Силові вправи з вагою відомі з давніх часів (Знання.., 2, 1967, 20); На думку більшості тренерів, найдефіцитніше амплуа баскетболу — амплуа центрового, найголовніший недолік центрових — небажання вести силову боротьбу (Рад. Укр., 24.VI 1967, 4).

5. фіз. Який пов’язується з виявом магнітних, електричних та інших сил. Напруженість поля є силовою характеристикою поля (Курс фізики, III, 1956, 16); Силове поле; Силові лінії.

∆ Силови́й на́голос див. на́голос.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 169.