РО́ДИВО, а, с., діал. Пологи (див. поло́ги1). Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала для неї в великій пригоді (Н.-Лев., II, 1956, 294); — Микито, йди мерщій до Степана! — погукала вона Микиту. — Маруся на тяжкому родиві (Л. Янов., І, 1959, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 593.