ПІДНІМА́ТИСЯ і ПІДІЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДНЯ́ТИСЯ, німу́ся, ні́мешся і ПІДІЙНЯ́ТИСЯ, підійму́ся, піді́ймешся, док.
1. Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. Ідуть вони [Михайло і Галя] гаєм, то спускаючись к Дніпру, чуючи його прохолоду, то знов піднімаючись високо (Вовчок, І, 1955, 324); — Здорові будьте, воєводи, бояри, мужі! — відповідає княгиня Ольга і, зробивши рукою знак Свенелду, починає підніматись сходами вгору (Скл., Святослав, 1959, 35); Ледве помітною стежкою підіймавсь [Іван] вище й вище, поміж густі зарослі блідої папороті, колючої ожини і малини (Коцюб., II, 1955, 308); Гора була така, що з неї спускалися цілий день.. Потім майже цілу ніч підіймались вгору (Гончар, III, 1959, 94); Йосипенко піднявся нагору, увійшов у велику хату, де завжди були гудючі бенкети, ситні обіди (Мирний, IV, 1955, 193); Я міг би підійнятися угору По мармурових сходах сіруватих, Освітлених лиш зіркою з вікна (Воронько, Коли я.., 1962, 119); // Переміщатися вгору, летячи; злітати. Чого заводить свою пісню жайворонок, піднімаючись високо, високо угору, стріваючи ясне сонце? (Мирний, І, 1954, 252); Літак піднімається вище і вище… (С. Ол., Вибр., 1959, 163); Коли птахи піднімаються над хмарами, то бачать на відстані 160 кілометрів (Наука.., 9, 1965, 41); Маленька пташка уперто літала над головою в Дорі. То підіймалась, то опускалася з писком і з дрібним тріпотінням коротких крил (Коцюб., II, 1955, 381); З дерева знявся білий лебідь і піднявся вгору (Н.-Лев., III, 1956, 299); З вулиць зникло геть усе.. Кури полетіли, мов справжні птахи, а гуси піднялись мало не до хмар (Трубл., І, 1955, 75); // перев. док. З’явитися над поверхнею води; випливти, виринути. З води баюри піднялася спина, як острівець, на мить показалась рука, наче ловила повітря, і знову впала (Коцюб., II, 1955, 101); Проворними рухами він під водою зірвав з себе чоботи, піджак, ривком піднявся вгору, на всі груди вдихнув повітря і знову занурився в ріку (Стельмах, II, 1962, 204); // Рухатися у воді ближче до поверхні, не так глибоко занурюючись. Корабель, звільнившись від вантажу, піднявся на воді і заднім ходом почав відходити в море (Ткач., Крута хвиля, 1954, 163); // Виступати, з’являтися на поверхні чого-небудь (про пухирі, виразки і т. ін.). Коли тіло почало наливатися, пухнути і стали підніматися на йому якісь червоні пузирчики, — побачила [мати], що Солоха справді недужа (Мирний, І, 1954, 56).
2. Переміщатися вгору для виконання якої-небудь дії, здійснення чогось. Гармаші з гуркотом вкочували на руках артилерію в підвали, на подвір’я, за кожну будівлю. Піднялися тисячі жерл, чекаючи команди (Гончар, III, 1959, 237); // на що. Переміщаючись угору, потрапляти куди-небудь. По обіді їду купатися, це доволі далеко і тим невигідно, бо доведеться підніматися на острів фунікулером (Коцюб., III, 1956, 327); Тілько що піднялися на гору, як по дорозі з міста почувся дзвінок… далі другий, третій (Мирний, IV, 1955, 195); Він розгледів дівчину тільки тоді, коли вона вибігла з води й вдруге піднялась на вишку (Дмит., Розлука, 1957, 10).
3. перен. Ставати прославленим, знатним. Слава її проста, зрозуміла, доступна всякому. І поруч з Мартою Савівною вже піднімаються нові знатні картоплеводи (Літ. газ., 25.ХІ 1953, 1); — Петре Петровичу, — перебив його мову ланковий, розводячи руками.. — Хіба б же без вас піднявся до Героя?! (Ю. Янов., II, 1954, 116); // рідко. Одержуючи вищу посаду, переміщатися по роботі. Юруш піднімався все вище. Князь Чолак уподобав його так, що настановив доглядачем над усім в палаці та над усіма своїми палацами й забудуваннями (Н.-Лев., III, 1956, 299).
◊ А́кції підніма́ються (підійма́ються) чиї — те саме, що А́кції підви́щуються чиї (див. а́кція1). Військовий суддя був дуже радий, що догодив князеві, й одразу ж відчув, що його акції серед петербурзької знаті починають підійматися (Добр., Очак. розмир, 1965, 410).
4. Переміщатися вгору стосовно горизонту; сходити (про небесні світила). Ясне сонце почало підніматись десь далеко за лісом (Мирний, IV, 1955, 305); Влітку Сонце піднімається опівдні дуже високо; найвище положення воно займає 22 червня (Астр., 1956, 28); Вечір. За садком підіймається місяць (Тесл., Вибр., 1950, 68); Уже Волосожар піднявся, Віз на небі вниз повертавсь, І дехто спати укладався (Котл., І, 1952, 252); // у сполуч. із сл. день, ніч, перен., поет. Наступати, наставати (про частини доби). Свіжо дихає ранок зимовий, Підіймається день-чародій (Криж., Під зорями.., 1950, 9); Ніч підіймається світла, Летять солов’ями гудки (Ус., На.. берегах, 1951, 35); День піднявсь на повний зріст, Сонцем даль залита… (Нех., Ми живемо.., 1960, 47).
◊ [На́че, нена́че] світ підня́вся [вго́ру] кому — поліпшився моральний стан у кого-небудь; стало легше, краще комусь. Дома такий тихий [Гриць], не гуляє, мало й говорить, а вийде в степ — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь! (Вовчок, І, 1959, 40); Прапори червоні Осяяли, неначе вогнецвіт, Твої [народу] степи і гори й оболоні, І в боротьбі тобі піднявся світ (Вирган, В розп. літа, 1959, 23).
5. Переміщатися догори, поширюючись над чим-небудь (про дим, туман, пару, запах і т. ін.). Туман почав рідшати, підніматись угору (Мирний, І, 1954, 349); Повітря нагрівається від поверхні землі, піднімається вгору і охолоджується (Фіз. геогр., 5, 1956, 82); Молодиця і в темряві побачила, що на мокрих, неначе викупаних, спинах коней густо підіймається пара (Стельмах, І, 1962, 606); Прокинеться сонце, розступляться тіні, Підіймуться сиві тумани з болот!.. (Зеров, Вибр., 1966, 435); // Переміщатися у повітрі вгору (звичайно про хмари). Важкі хмари то піднімаються над селом, то котяться по самій землі (Чорн., Визвол. земля, 1950, 176); Досвітні хмарки.. підіймаються вгору на сонячній сітці проміння (Стельмах, II, 1962, 250).
6. Мати напрямок вгору (про дорогу, вулицю і т. ін.). Стежка піднімалася тут трохи вгору і йшла немов по кам’яній приспі (Фр., II, 1950, 28); Доріжка піднімається на пагорбок (М. Ол., Чуєш.., 1959, 57); Вуличка, що вела на толоку до гамазею, підіймалася все крутіше (Гончар, II, 1959, 151); Сніжним насипом піднявся шлях (Стельмах, II, 1962, 385); // Простягатися, розлягатися по похилій поверхні угору. Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (Коцюб., II, 1955, 393); Узбережжя круто підіймається вгору, йти важко (Чаб., Балкан. весна, 1960, 11); * Образно. Кожна впадина [тканини] не крутим згір’ям спускається униз, а положистою хвилею збігає туди, щоб, піднявшись угору, якнайдоладніше облямувати круглі виступи на руках, на плечах, на грудях (Мирний, III, 1954, 261).
7. Набувати вищого від попереднього похилого або вертикального положення, відкриваючись, відслонюючись, переміщуючись. Завіса підіймається, в залу віє холодом сцени, старими фарбами й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінний у кожному театрі (Ю. Янов., II, 1958, 19); І без того куценькі штани тепер піднялися мало не до самих колін (Вас., І, 1959, 136); Стала [Маруся] коліньми на підоконня [підвіконня], спустила ноги і повисла..; сорочка зачепилася за гачок віконниці й піднялася (Хотк., II, 1966, 135).
8. Переміщатися вгору з нормального, нахиленого положення і т. ін. (про руку, голову, бороду і т. ін.). Борода його тремтіла, крутилася з сторони в сторону, піднімалася то вгору, то опускалася униз, робила те, що він виробляв своїми щелепами (Мирний, І, 1954, 179); Людей було розкидано по морю.. Часто за хвилею піднімалася в повітря рука й розпачливо кликала допомогти, а [рятувальний] човен знаходив там тільки воду й нічого на ній (Ю. Янов., II, 1958, 80); Густі вії красиво й довірливо підіймаються вгору, і тому її очі навстіж розкривають усю соромливу душу перед поглядом Чайченка (Стельмах, І, 1962, 293); Високі брови піднялись дугами ще вище (Н.-Лев., II, 1956, 115).
◊ Воло́сся (чуб) [на голові́, догори́, вго́ру] підніма́ється (підійма́ється, підняло́ся і т. ін.) — те саме, що Воло́сся стає́ (ста́ло, ста́не) ди́бом (ду́бом) (див. воло́сся). Микола почутив, що на його голові волосся піднімається вгору (Н.-Лев., II, 1956, 213); [Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту війну, — волосся догори підіймається (Кроп., І, 1958, 103); Поткнувсь я в ліс — і драла дав, Бо з переляку чуб піднявся… (Гл., Вибр., 1951, 191); Яків.. почув моторошний крик. Хоч і не з полохливих був учитель, та волосся само піднялося вгору (Стельмах, І, 1962, 486); Нога́ не підніма́ється (підійма́ється) у кого: а) хтось не насмілюється йти, ступати кудись. В кабінеті пана слідчого гарно прибрано. Над столом висить велике люстро, а під ногами пухкий килим, що на нього в ходаках і нога не піднімається ступити (Чорн., Визволення, 1949, 102); б) у когось не вистачає сили йти; Рука́ [не] підніма́ється (підійма́ється, підняла́ся, підніма́лася, підійма́лася, підні́меться, піді́йметься і т. ін.) див. рука́; Язи́к [не] підніма́ється (підійма́ється, підні́меться, піді́йметься, підня́вся і т. ін.) у кого — хтось [не] вважає доречним що-небудь або [не] спроможний судити, говорити про когось, щось. Він давно найгіршими словами обзивав царицю, — усе через Гришку Распутіна, — а на царя не підіймались ні язик, ні злість (Стельмах, II, 1962, 107).
9. Переміщатися вгору, набувати потрібного положення. Посеред купки [людей] видно знамено: то опускається вниз корогва, то знову піднімається вгору (Мирний, І, 1949, 232); * Образно. В нашій хаті наша правда й сила, Наша воля — в радісній сім’ї… От чому так високо вітрила, Україно, піднялись твої (Рильський, II, 1960, 299); // Вставати з ліжка після сну або хвороби. Ввечері падав потомлений в ліжко І засинав у ту ж мить. Вночі піднімалась [мати], щоб синові ніжки Білим ряденцем прикрить (Гірник, Друзі.., 1953, 84); День під вагою, мов клятий, згинаєшся, Важко, а треба нести; Світ ще не блимне, а ти підіймаєшся, — Гайда — машину верти! (Граб., І, 1959, 491); Матері стало легше і вже піднялась з постелі (Кв.-Осн., II, 1956, 51); Спішно піднявшись на ранній зорі, З косами йшли на жнива косарі (Щог., Поезії, 1958, 427); // Вставати, підводитись. — Ходім-бо, — прохав Івась, піднімаючись з місця (Мирний, IV, 1955, 12); Тимко підіймається на ноги і бачить перед собою всіх розвідників (Тют., Вир, 1964, 495); Векла (се вона й була) випручала ноги, піднялась і сіла на полу (Кв.-Осн., II, 1956, 464); Килигей мовби готовий був до такої звістки: піднявшись у стременах, гукнув Баржакові (Гончар, II, 1959, 120); // Ставати навшпиньки. Дід Дунай підходить до покуття, торкаючись руками снопа, піднімається навшпиньки і задмухує голубий вогник лампадки (Стельмах, І, 1962, 244); Він підняв руку вгору, ледве достав Балабушині плечі, піднявся навшпиньки й тричі поцілувався з Балабухою (Н.-Лев., III, 1956, 22); // Ставати на задні ноги, лапи (про тварин). Великий сірий кіт з тигрячими вусами, піднявшись на задні лапки, плигав з етажерки вгору, до стелі (Трубл., II, 1950, 86).
◊ Підніма́тися (підійма́тися, підня́тися, підійня́тися) на но́ги: а) виростати, мужніти, досягаючи певного віку. Ото під таким доглядом і ріс Пилипко, піднімався на ноги і став мазуном своїм і чужим (Мирний, IV, 1955, 297); Ще тільки на ноги піднявся, до підпарубочого дійшов, а вже видно було, що з нього буде чоловік (Кв.-Осн., II, 1956, 398); б) ставати заможним, впливовим. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Мирний, IV, 1955, 169); Спомігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Кв.-Осн., II, 1956, 414).
10. на що і без додатка. Підводитися, вставати, пробуджуватися після сигналу, команди і т. ін. Роти, зарившись в гливкому чорноземі, коротали дні без особливих тривог. Ночами підіймалися на аврали: траншеї заливало водою (Гончар, III, 1959, 193); — Оркестр, встати! — крикнув Гавриченко оркестрові. Оркестр піднявся. — Кругом! Оркестр повернувся (Довж., І, 1958, 153); // перен. Ставати активним; починати активно діяти; повставати. Заводські гули квартали, Піднімавсь робочий клас… (Нех., Ми живемо.., 1960, 122); Воля лиш шепнула слово, І я підіймаюсь наново, — Проч пута й тяжкі пересуди! (Фр., XIII, 1954, 85); Кидав він у їх тупі обличчя Істини залізної слова, І навколо, як стіна жива, Підіймались лави робітничі (Рильський, III, 1961, 123); Ніякі замахи терористів не допоможуть пригнобленим масам, і ніякі сили на землі не спинять мас, коли вони піднімуться (Ленін, 20, 1971, 70); // перен. Розпочинати проти кого-, чого-небудь воєнні дії, збройну боротьбу. Трудящі Борислава багато раз піднімалися проти власних та іноземних гнобителів на боротьбу за завоювання свободи, соціальної і політичної рівноправності (Наука.., 8, 1956, 11); Піднялася голота за право, за честь, а ще й землю (Тич., І, 1957, 104).
◊ Підніма́тися (підня́тися) на за́хист кого, чого — починати захищати, рятувати кого-, що-небудь. Замула був неправий: глухий закут цей був людним, піднятися на захист греблі в годину небезпеки є кому (Вол., Наддн. висоти, 1953, 65); У відповідь на збройний виступ контрреволюції трудящі маси рішуче піднялись на захист революційних завоювань (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 10); Підніма́тися (підня́тися) на хи́трощі — починати хитрити. Ось вийдім лишень з церкви, — казав Нечипір, усе-таки піднімаючись на хитрощі (Кв.-Осн., II, 1956, 112); На хитрощі піднявся славний «дід», Пустивши ворогів на хибний слід (Рильський, Мости, 1948, 91).
11. також у сполуч. із сл. дух, настрій і т. ін., перен. Поліпшуватися (про моральний стан, настрій і т. ін.). Вже сотні знають про втішну новину. Піднімався дух у в’язнів, вони відчували себе людьми, здатними боротися (Хижняк, Тамара, 1959, 195).
12. Переміщатися вгору (про дим, хмари і т. ін.). З-за дубів піднімався дим синім пасмом (Н.-Лев., III, 1956, 341); Якщо дим з димарів піднімається прямо вгору, то можна чекати ясної, безвітряної погоди (Фіз. геогр., 5, 1956, 95); // Здійматися й переміщатися в повітрі (про пил, куряву і т. ін.). Вітер затих, курява піднімалася високо вгору… (Мирний, І, 1954, 292); Скоро пил піднявсь до неба, і все зникло (Довж., І, 1958, 198); // Рухатися, набуваючи іншого рівня, розширюючи об’єм і т. ін. Груди дишуть легко, піднімаються високо (Н.-Лев., II, 1956, 398); Важко дихає шкапина і вже хитається.. Боки бистро підіймаються й блищать від поту (Хотк., І, 1966, 129); Так ходять вони [груди], коли чоловікові немає чим дихати: то піднімуться високо угору, постоять, похитаються і з тихим гуркотом опускаються наниз (Мирний, III, 1954, 279).
13. перен. Виникати, з’являтися (про думки, почуття і т. ін.). Серце його зав’ядало, як він обертався лицем до свого стану; піднімалася ненависть, нападала скорбота (Мирний, III, 1954, 186); Щось темне підіймалося в ньому, як пара понад гнилим болотом, стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (Коцюб., II, 1955, 275); Тінь одна шугнула поуз мене: Вся в чорнім, тихо, звільна йшла вона. Зирнула — і з душі з самого дна Знов піднялось все горе утає́не (Фр., XIII, 1954, 234); В його душі піднялась тепла хвиля вдячності (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 49).
14. Підвищуватися (про рівень води у водоймі). — Вітер обернувся, товаришу командарм… Вода піднімається, заливає броди! (Гончар, II, 1959, 426); Він підвівсь і глянув на річку. Води ще побільшало. Якби ще на пів-аршина піднялась угору, то полилась би через греблю (Гр., І, 1963, 416); Далі — бездоріжжя… Дожидання, Коли ріка підійметься бурхлива, І подорож по хвилях на плоті — І ще холодне надвесняне сонце… (Рильський, III, 1961, 39); Після спорудження Каховської гідроелектростанції підійметься вода в Дніпрі, в його притоках (Рад. Укр., 28.ІХ 1950, 2); // Переміщаючись вгору, набуваючи іншого рівня, збільшуватись. На землі є чимало гір, що ростуть і дотепер. Гімалаї, Тянь-Шань, Памір, — «живі» гори. Вони все ще підіймаються (Наука.., 10, 1965, 9); На припічку Устина побачила замішене тісто, придавила двома пальцями, а воно зразу ж піднялося, як пух, — буде гарний хліб (Чорн., Потік.., 1956, 10); Скидові гори утворилися в таких місцях рівнини, де під дією внутрішніх сил шари порід дали глибокі тріщини, по яких одні ділянки рівнини піднялись, а інші опустились (Фіз. геогр., 5, 1956, 104); // Розгоряючись, сягати полум’ям угору. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо (Тют., Вир., 1964, 354); Я чую, що тріщить гніт, і бачу, як блимає світло — то підіймається, то падає (Коцюб., І, 1955, 416); Знову полум’я піднялося, світ осіяв усю хату (Мирний, III, 1954, 12); Серед темної ночі попереду несподівано піднялася багряна заграва, сягаючи хмар (Гончар, III, 1959, 78).
15. Ставати вищим, споруджуватися (про будівлі). День за днем минає. Піднялися вгору наші ферми-кам’яниці (Жур., Вечір.., 1958, 328); Піднялись нові мости Над глибокі ріки (Ус., Дорогами.., 1951, 32); Понад берегом, понад синім, Де тополі плекають брості, Цех ливарний піднявся нині У своїм велетенськім зрості (Забашта, Нові береги, 1950, 52); // Забудовуватися (про населені пункти). — Будівельники, як геологи, завжди вічні кочівники.. Намети, пустирі, бездоріжжя — ось наш пейзаж. А як тільки підніметься і причепуриться місто, настає час пакувати чемодани (Літ. газ., 11.VII 1953, 1); // Відбудовуватися (про зруйноване). Піднялись, виросли, стали кращими, ніж раніше, міста-герої Ленінград і Сталінград, Севастополь і Одеса (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 30).
16. перен. Набувати вищого рівня, кращих якостей і т. ін. Комуністична мораль служить для того, щоб людському суспільству піднятись вище, визволитись від експлуатації праці (Київ. пр., 1.Х 1950, 3); // Набуваючи кращих рис, вищих якостей тощо, зростати в ідейному, творчому і т. ін. відношенні. Він почував себе вищим від других.. Та недостачі не дають йому піднятися угору, не дають розвернутися ушир (Мирний, IV, 1955, 137); Допомогти селянинові піднятися до міського рівня, — це завдання повинен поставити собі кожний робітник, що має зв’язок з селом (Ленін, 38, 1973, 250); Іван у своєму сирітстві шукав порятунку в навчанні, щоб пробитися далі, піднятися вище (Кол., Терен.., 1959, 32); Було підійметься вище за всіх товаришів, то це одразу, дивись, і опаде нижче од усіх, опустить руки, похилить голову (Н.-Лев., І, 1956, 176); // Розвиватися, розквітати, зміцнюватися. Рік за роком, Вік за віком Пролітав нестримний час. Невпізнанним і великим Піднімався наш Донбас (Уп., Про Донбас, 1950, 10); Колгосп піднявсь, здіймавсь потрошки, Надійно. Так, як ми в житті (Гірник, Стартують.., 1963, 76); // також у сполуч. із сл. добробут. Налагоджуватися, поліпшуватися (про що-небудь занедбане, занепале і т. ін.), дбати про таке налагодження, поліпшення. — Скажу я вам по совісті: якщо ми першого ж року після війни отак піднімаємося, то що ж воно буде далі, коли наші рани трохи загояться?! (Жур., Дорога.., 1948, 143); Ще буде: неба чистої блакиті, добробут в нас підніметься, як ртуть, заблискотять косарки в житі, заводи загудуть… (Тич., II, 1957, 162); // на що, з чого, розм. Ставати спроможним поліпшити свій добробут. Тільки що Ївга з Левком радились, як би то їм додому дійти і як піднятись на нове господарство, аж і прибіг жандарм і покликав їх до губернатора (Кв.-Осн., II, 1956, 297).
17. Рости, видовжуватися (про рослини). Ще потепліша, і будуть вкриваться листом зеленим луги; З чистої річки почнуть підійматься Темні пучечки куги (Щог., Поезії, 1958, 88); Було зовсім затишно і ніщо не нагадувало Сагайді про війну. Кудкудакали кури.. Підіймалася в парниках розсада… (Гончар, III, 1959, 318); Все вище і вище підіймались в ясну блакить пружні верхів’я [яворів] (Цюпа, Три явори, 1958, 3); Згодом піднялася ярина. Вилізла з землі картопля. Зазеленіло все. Забуяло (Збан., Єдина, 1959, 19); В дикому стані рослина кофе досягає триметрової висоти, однак на плантаціях їй дають змогу піднятися вгору тільки на 2 — 2,5 метра (Веч. Київ, 18.ХІ 1967, 4); // Набувати вертикального напрямку (про пагони, стебла рослин). Прив’яле, аж посхиляне бадилля од пекучого сонця, піднімалось, неначе спросоння, під свіжою росою (Н.-Лев., І, 1958, 68); Крім гонів, що піднімаються вертикально догори, у деяких видів злаків утворюються гони, які стеляться по землі (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 58); // перев. док. Вирости, стати вищим, дорослішим (про дитину, підлітка). Марія в наймичках росла. Рідня була. Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала… (Шевч., II, 1963, 354); Діти на селі — поміч. Піднялись трохи хлопці, — треба їх до діла призвичаїти (Мирний, І, 1949, 210); // перен. Збільшуватися за показниками, посилюватися у вияві і т. ін. Там стояли і твої, Максиме, Предки проти короля, мабуть. Віра в дружбу вічну невгасима Їм крізь дим освічувала путь. Підніматись, наче сонцю, славі Повеліли дружні вояки (Ющ., Люди.., 1959, 61); Грими, підіймайся атак наших лють, шуміть, більшовицькі знамена (Сос., І, 1957, 457); // у сполуч. з ім. температура. Підвищуватися. Мене морозило, боліла голова, а температура о сьомій вечора піднялась до тридцяти дев’яти з десятими (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 101); // на що і без додатка, у сполуч. з ім. ціна. Підвищуватися, зростати. Народ сумує і не зна, що робити; тільки й чути, що є хліб у Курській та у Орловській губернії, та й то ціна на нього усюди піднімається (Кв.-Осн., II, 1956, 130); Хлібні ціни, які невпинно зростали з початку світової війни, різко впали, а майже знецінені промислові продукти швидко почали підніматися в ціні (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 216); На базарах та в крамницях дуже піднялися ціни на продукти, і мене за дев’ять карбованців ніхто не хотів брати на квартиру (Минко, Моя Минківка, 1962, 82); // Збільшуватися у своїй вартості (про грошовий курс). Курс долара знову піднявся вгору.
◊ Підніма́тися (підійма́тися) в ріст — рости, виростати в якомусь відношенні (ідейно, творчо і т. ін.). У наш радянський час, в атмосфері великої любові до народної творчості підіймаються в ріст усі, навіть найдрібніші бадилинки побутового мистецтва (Вол., Дні.., 1958, 13); Підніма́тися (підійма́тися, підня́тися, підійня́тися) на го́лову [ви́ще] над ким — те саме, що На го́лову (на бага́то голі́в) ви́ще кого (див. голова́). Босяк Челкаш [М. Горького] тільки тим, що йому чужою була жадність до грошей, до «свого», на голову підіймався над «звичайним», «порядним» дрібним власником Гаврилом (Талант.., 1958, 27).
18. Виділятися своєю висотою, виднітися, підноситися на фоні чогось. Там, за селом, на широкому полі ледве піднімалась.. кукурудза (Н.-Лев., II, 1956, 223); Далі сірим узвишшям підіймалося місто (Мик., II, 1957, 243); Далеко з-за гайка підіймався димар цукроварні, і на ньому маяв гордо на вітрі мій прапор (Сміл., Сашко, 1957, 78); Звичайно над водою підіймається лише незначна частина плаву, який під вагою наростаючої зверху рослинної маси і мулу поступово занурюється у воду (Бот. ж., X, 3, 1953, 37); Ясно світе [світить] огонь з панського будинку, чорніє церква гострим шпилем, піднявшись угору (Мирний, IV, 1955, 192); // тільки недок. Височіти над чимсь (про гори, скелі і т. ін.). Кругом села піднімаються спадисті гори на три боки (Н.-Лев., II, 1956, 28); Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню (Коцюб., II, 1955, 312); // Міститися, нависаючи над чимсь. Біля мосту, що високо піднімався над рікою, машиніст завжди стишував хід (Чорн., Визвол. земля, 1959, 18); Обличчя [у дівчини] ніжне-ніжне, аж наче безкровне, зависоке чисте чоло підіймалося над чорними дужками брів, як сонце над обрієм (Речм., Весн. грози, 1961, 43).
19. у сполуч. із сл. баталія, кампанія, розмови, революція і т. ін. Розпочинатися, виникати внаслідок чого-небудь, як реакція на щось. Товариство — Пацюк, Лушня та Матня, — як побачило, що за баталія піднімається в Пісках, та мерщій ноги на плечі (Мирний, І, 1949, 310); Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ. Підіймалася лайка, від якої червоніли стіни Бідочиної хати (Хотк., II, 1966, 162); В цілому ряді країн підіймається робітнича соціалістична революція (Ленін, 37, 1973, 163); У хаті піднялось щось надзвичайне; збилася така курява, що не видно було ні одного лиця (Вас., І, 1959, 121); // у сполуч. із сл. голос, гомін, спів і т. ін. Доноситися (про звуки). Знизу підіймавсь до Івана і затоплював гори глухий гомін ріки (Коцюб., II, 1955, 308); Навколо майже воднораз заскрипіло натруджене дерево саней. Цей скрип, підіймаючись з-під самої землі, боляче вчепився в груди (Стельмах, І, 1962, 31); На низенькому плисковатому острівці.. обізвавсь другий соловейко, а за ним піднялось з верб, з кущів, з ліса, з лугів — щебетання та галас (Н.-Лев., І, 1956, 65); // Звучати з більшою силою чи на вищих тонах. Все те галасування то піднімалося разом, то затихало (Н.-Лев., І, 1956, 69); Урочистий гомін підіймається над містом (Мик., II, 1957, 66); З другої хати доносилася сумна, журлива пісня… Аж ось вона піднялась угору, забриніла, і — завмерла… (Мирний, І, 1954, 363); — Це не може бути! — скрикнув, заметушився Яків, і голос його піднявся до вереску (Стельмах, І, 1962, 598).
◊ Підніма́ється (підійма́ється) вну́трішній го́лос — хто-небудь починає не вголос, про себе висловлювати якусь думку, міркування. Маковейчик скоріше відчув, ніж зрозумів, що то його німець, що упав він саме від його кулі. — Це я, це я! — підіймався в ньому переможний внутрішній голос. — Тільки я! (Гончар, III, 1959, 118).
20. тільки недок. Пас. до підніма́ти, підійма́ти. Сухе картоплиння й огудина гарбузів підіймалися водою з городів, плавали по широкому плесу озера (Руд., Остання шабля, 1959, 517).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 466.