ПІДКОТИ́ТИ¹ див. підко́чувати¹.

ПІДКОТИ́ТИ² див. підка́чувати¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 441.