ПРО́БКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до про́бка 1, 4. У квартирних електроустановках найчастіше застосовують пробкові запобіжники (Монтаж і ремонт.., 1956, 50); // Вигот. з пробки коркового дуба. Котовай вихопив з невеликої скрині пробковий пояс, підійшов до штурмана і обв’язав його (Трубл., Лахтак, 1953, 14).

∆ Про́бкове де́рево — дерево із зморшкуватою бархатистою корою і розвинутим шаром пробки. Шматок пробкового дерева. По різьбленому рельєфу, наче в’ється думка Гете: «Матеріал, оброблений справжнім художником, здобуває внутрішню вічну цінність …» (Вол., Дні.., 1958, 38); Про́бковий дуб — те саме, що Ко́рко́вий дуб (див. ко́рко́вий). Старий ільм, розколовшись, упав на верхів’я лип і пробкових дубів (Довж., І, 1958, 101).

2. Який затуляє отвори за допомогою пробки (у 2 знач.). Водорозбірні крани застосовують пробкові, коли тиск не перевищує 1 атм, і вентильні (Довідник сіль. будівельника, 1956, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 121.