ПРИТУ́ЛОК, лку, ч. 1. для кого і без додатка. Місце, де можна перебути якийсь час, відпочити і т. ін. [Єгиптянин:] Се хата Ра, оселя Озіріса, притулок для мандрівниці Ізіди (Л. Укр., II, 1951, 244); — Може, Мар’яно, ви не маєте де переночувати? Тоді залишайтесь у мене, хоч на підлозі постелю. — Ні, ні, в мене є притулок, — перелякався навіть думки, що доведеться турбувати вчену людину (Стельмах, І, 1962, 182); * Образно. Пісня сама вихоплюється з її серця і лине далеко-далеко, шукаючи притулок іще в чиємусь серці, такому дорогому і рідному (Стельмах, І, 1962, 526); // для кого, рідко кому. Місце, де можна сховатися або сховати когось від кого-, чого-небудь; захисток, укриття. Притулком йому був ліс та степи, і не вгнатись за ним ворогам (Ю. Янов., І, 1958, 57); Не всі ж такі передбачливі були, що заздалегідь приготували вже будь-який притулок для худоби (Головко, А. Гармаш, 1971, 491); З того часу тиха квартира завпеда на вулиці Кренкеля, 17, стала надійним притулком для підпільників, притулком, де можна висловити вголос свою зненависть до окупантів (Д. Бедзик. Плем’я.., 1958, 37); // Місце, де хто-небудь може постійно жити, де йому забезпечено догляд і т. ін.; житло, оселя. Треба заздалегідь десь захисту шукати [Явдосі], притулку для себе… (Мирний, І, 1949, 235); Щоб мати хоч який-небудь притулок на старість, Олександр Щорс.. купив у Сновську дерев’яний будиночок (Скл., Легенд. начдив, 1957, 3); Працьовитий хлопчик був обласканий і дістав притулок (Минуле укр. театру, 1953, 13); // Місце розради, втіхи для кого-небудь. Хата коваля Якова Вуромеля була Олексієві притулком. Знай він сидів тут, аби вийшов з дому, а з дому йшов, скоро було впорається (П. Куліш, Вибр., 1969, 288); І тільки єдиний притулок має Люба — родину Морозенків. І не рідня вони їй, а живуть, мов рідні. Є з ким пожуритися над своєю долею, є з ким посміятись і пісню заспівати (Стельмах, І, 1962, 344).
Дава́ти (да́ти) приту́лок кому — надавати кому-небудь оселю, житло; поселяти. — Тітка їй дала притулок у себе (Н.-Лев., II, 1956, 301); — Коли б у тайзі водилися крокодили, я сказав би, що озерце дало притулок алігаторові (Донч., II, 1956, 33); Знахо́дити (знайти́) [собі́] приту́лок див. знахо́дити.
2. Право на проживання, що надається якою-небудь державою іноземним громадянам, які зазнають переслідувань у себе на батьківщині. СРСР надає право притулку іноземним громадянам, які переслідуються за оборону інтересів трудящих, або наукову діяльність, або національно-визвольну боротьбу (Конст. СРСР, 1963, 29); В ньому [повідомленні] писалося, що відомий вчений Рудольф Румлер перейшов кордон Західної зони і попросив притулку в Східній Німеччині (Рибак, Час.., 1960, 810).
3. заст. Заклад для утримання і виховання сиріт та безпритульних дітей. — Притулків на селі і в заводі не було. А деякі сусіди тільки хитали головами, говорили: — Що ж, дівчині дев’ятий іде — в няньки годиться (Крот., Сини.., 1948, 25); Іван цілими днями був коли не в сількомі, то в маєтку, де мали намір заснувати притулок для сиріт війни (Юхвід, Оля, 1959, 297); // Заклад для утримання немічних або старих людей, перев. одинаків. Коли б не Мотря з Орисею, до яких він звик, як тільки може звикнути самотній, безпритульний бурлака, ..пішов би він до Терехтемирівського монастиря, притулку немічних козаків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115); Ще палали останні вогнища інквізиції, коли з’явилися перші притулки для душевнохворих. Але й це мало змінило їхнє становище (Знання.., 8, 1966, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 70.