ПРИРО́ДА, и, ж.

1. Органічний і неорганічний світ у всій сукупності і зв’язках, що є об’єктом людської діяльності й пізнання, все те, що не створене діяльністю людини; буття, матерія… вони [К. Маркс і Ф. Енгельс] побачили, що не розвиток духу пояснює розвиток природи, а навпаки — дух слід пояснити з природи, матерії… (Ленін, 2, 1969, 7); А ти ідеш. На небокраї яка краса огнів сія! Й разом з природою співає душа закохана твоя (Сос., II, 1958, 21); Я трохи відкрив лише вузеньку щілинку в таємницю природи і вже бачу, який кволий я і жалюгідний. Ну, що я знаю? (Довж., І, 1958, 420); Дорош теж зайнявся тихим світлом добра. Природа входила в нього духом коріння, чистотою небесної синяви, бентежила хліборобське серце (Тют., Вир, 1964, 376); Повітря, вода, земля, небесні тіла, рослини, тварини, тобто все, що нас оточує, і, нарешті, ми самі — все це становить світ або природу (Курс фізики. І, 1957, 3); * Образно. Навколо шелестіло сухе кукурудзиння. Мати-природа щільно загорнула кожний качан у дванадцять ніжних, прозорих пелюшок і закутала в жовте волоссячко (Донч., IV, 1957, 43); // Сукупність особливостей рослинного і тваринного світу, кліматичних умов, рельєфу і т. ін. якої-небудь місцевості, країни; навколишнє географічне середовище. Захоплений красою Кавказу й Криму, полюбив він [О. С.Пушкін] і ласкаву природу України (Рильський, III, 1956, 183); Ось ці сторінки розказали мені про тайгу, про її природу, ріки, про людей, які живуть у тайзі (Донч., V, 1957, 208); Після розкішної і ласкавої природи Поділля його [Данила] все дивувало в глибині поліських древлянських нетрів (Стельмах, II, 1962, 55); Щедра південна природа не встигла ще своєю буйною рослинністю прикрити рани війни (Гончар, III, 1959, 65); // Рослинний світ навколишньої місцевості. Природа! Ліс, безмежний густий ліс, де непорушно стоять крислаті дуби, де без всякого порядку змішалися клени з ясенами, калина з ліщиною, дуби з соснами, напоюючи повітря ароматом своїх видихів (Досв., Вибр., 1959, 47); Все раділо зимі — природа і птиця, тільки люди ненавиділи і проклинали її, замерзаючи в окопах, по степах, по лісах, по болотах (Тют., Вир, 1964, 461); // Місцевість за межами великих міст, поселень, де багато зелені, свіжого повітря і т. ін. Сільська дитина росла серед природи (Коцюб., III, 1956, 46); Довге життя серед природи, звичка до самотності, до споглядання, без сумніву впливають на людину, надаючи їй рис, які не властиві жителю шумного міста (Довж., І, 1958, 493); Я знову був серед природи. Я скучив за нею.. Адже за роки партизанської боротьби я звик до лісу, до лук, до небесного простору (Збан., Над Десною, 1951, 203); // перев. у сполуч. із сл. весняна, осіння і т. ін. Особливості навколишньої місцевості у певну пору року. Її, вражала розкішна картина осінньої природи, обсипана сонячним промінням під чистим блакитним небом (Коцюб., І, 1955, 58); Любий Миша! Тільки що ходила в ліс споглядати красу осінньої природи, а вернувшись, зараз сідаю писать тобі (Л. Укр., V, 1956, 17).

Ви́твір приро́ди див. ви́твір; Го́ла приро́да — місцевість без зелені, рослинності. Піреї — доволі бідне, з голою природою місто (Коцюб., III, 1956, 351); Дар (дари́) приро́ди — те, що людина має, одержує безпосередньо від природи. Ти везеш ці скромні дари природи [кавуни і дині] додому, щоб присмачити ними не зовсім солодке життя своїх ближніх (Гончар, Тронка, 1963, 111); Земля — найбагатший дар природи. Земля — це хліб і достаток (Чорн., Визвол. земля, 1950, 37); Куто́к (куто́чок) живо́ї приро́ди — у школах, дитячих садках і т. ін. — кімната, приміщення, куточок, де з навчальною метою зосереджені рослини й невеликі тварини. На зиму забрали його [мавпеня] в школу, в куточок живої природи, тільки недовго прожило мавпеня там (Гончар, Тронка, 1963, 156); З шкури тюленя він [Юра] обов’язково зробить чучело і віддасть його до шкільного куточка живої природи (Багмут, Щасл. день.., 1959, 119); Музе́й приро́ди — музей, що зберігає та експонує колекції рослинного й тваринного світу. 26 грудня 1963 року за поданням Інституту зоології АН УРСР Президія АН УРСР винесла постанову про створення Музею природи АН УРСР (Наука.., 2, 1969, 33); На ло́ні приро́ди; На ло́но приро́ди див. ло́но; На приро́ді — те саме, що На ло́ні приро́ди (див. ло́но). Ольга Йосипівна, викладач біології, яка здебільшого веде заняття на природі, в теплиці чи агролабораторії, попросила слова (Цюпа, Добротворець, 1971, 105); — Цей тиждень я багато їздила по околицях Мілана, їздила з одним італійцем.. Кілька днів на природі дуже зближують людей (Ю. Янов., II, 1958, 88); Проду́кт приро́ди — те саме, що Ви́твір приро́ди (див. ви́твір). Сама людина е часткою і найвищим продуктом природи і тому невіддільна від неї (Вісник АН УРСР, 4, 1971, 28).

◊ Жива́ приро́да — рослинний і тваринний світ. Його душа була тепер у атмосфері поезії, серед живої приречи, чутливої та видючої (Фр., IV, 1950, 25); Ме́ртва приро́да див. ме́ртвий; Нежива́ приро́да: а) неорганічний світ; б) навчальний предмет, змістом якого є елементарні відомості про неорганічний світ. У мене з’явилися перші дві п’ятірки — з арифметики і неживої природи (Донч., V, 1957, 186).

◊ Ди́во (чу́до) приро́ди — щось незвичайне, виняткове. Сиваші, оце гниле таємниче море, не перестають дивувати Дьяконова. Диво природи. Геологічна загадка (Гончар, II, 1959, 59); Сестри й молоді лікарки.. зробили з мене якесь чудо природи: щохвилини приходили мацати мій пульс і все набивалися читати художню літературу (Ю. Янов., II, 1954, 78); Дити́на приро́ди — те саме, що Дитя́ приро́ди (див. дитя́). Жаль Марусі було розставатися з цією дивною панорамою, але коли перенесла погляд на опришка, — задивилася й на нього. І він же був частиною сеї красоти, дитиною сеї природи (Хотк., II, 1966, 139); Дитя́ приро́ди див. дитя́.

2. Сукупність фізичних та психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці. Не бійся за мене, тут у мене є корективи. Одно, що моя природа тепер досить швидко каже «годі»..: заболить шия, та й лягай, а друге, що по тутешній конституції в 11 вже треба лягати спати (Л. Укр., V, 1956, 339); Природа людини завжди прагне більшого, замість щоденних, одноманітних форм поводження, набору слів (Ле, Міжгір’я, 1953, 51); — Марися Павлівна завзялась будь-що переінакшити людську природу, — іронізує Артур Пилипович.. —Але ж це не так просто (Гончар, Бригантина, 1973, 57); // Вдача, характер кого-небудь. Прозою ширше і більше можна обхопити життя.. До сього ще треба додати і натуру, чи природу автора (Мирний, V, 1955, 377); // рідко. Природжені властивості, здібності, нахили. У мене до цього діла природи нема (Сл. Гр.); // Характерні риси поведінки тварин, птахів, комах. Незважаючи на те, що бджоли використовуються людиною протягом багатьох сотень років, природа їх залишилась майже незмінною (Наука.., 8, 1960, 37).

З (від, од) приро́ди — від народження, за природженими особливостями, властивостями. Ремул, Рутульської породи, Троюродний був Турну сват, Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Котл., І. 1952, 237); Вона з природи була трохи потайна, то й не признавалася перед чоловіком у багатьох справах (Март., Тв., 1954, 234); Вже мало хто пам’ятав у селі чорного від природи й дьогтю смолокура Ілька Трохименка (Стельмах, II, 1962, 361); Приро́да дала́ що; Приро́да наділи́ла (обдарува́ла, одарува́ла і т. ін.) чим; Приро́да не пошкодува́ла чого — хтось від народження має своєрідну зовнішність, якісь особливі риси характеру, здібності і т. ін. Те, що природа дала, милом не змиєш (Укр.. присл.., 1955, 294); [Руфін] Люба, ти знаєш, я ніколи не вживаю супроти тебе ні тієї , сили, яку мені дала сама природа, ні того права, що дає закон (Л. Укр., II, 1951, 342); [Пан Маркел:] Але що правда, то правда: природа надзвичайно щедро одарувала його [Кармелюка] (Вас., III, 1960, 232); Співає [батько] весело і сміливо, могутнім чудесним голосом, яким обдарувала його природа (Гончар, І, 1959, 7); Дорош.. мовчав, з цікавістю слідкуючи за чванством і людською глупотою, якої так не пошкодувала природа для зама (Тют., Вир, 1964, 147).

3. Сукупність основних якостей, властивостей чого-небудь; суть, сутність. Спостереження в телескоп і інші явища наукового дослідження з’ясували справжню природу Сонця, яка не має нічого в собі божественного (Астр., 1956, 95); Питанню про рефлекторну природу відчуття і сприймання присвячені праці Є. Н. Соколова та його співробітників (Рад. психол. наука.., 1958, 8); Природі українського дореволюційного театру завжди були властиві музичність і пісенність (Мист., 1, 1959, 16); Інтернаціональна природа радянської державності полягає в тому, що вона являє собою політичну владу, яка уособлює єдність і неподільність корінних інтересів і цілей робітничого класу, трудящих усіх національностей (Наука і культура.., 1972, 36).

За (своє́ю) приро́дою; рідко По самі́й [свої́й] приро́ді — за своїми суттєвими ознаками, особливостями і т. ін.; у своїй суті. Комунізм, учить партія, за своєю природою є суспільством, яке створюється зусиллями самих мас в інтересах всього народу (Ком. Укр., 4, 1968, 20); Радянське образотворче мистецтво за своєю природою є новаторським, бо відбиває ідеали нового суспільства, якого ще не знала світова історія (Мист., 5, 1961, 19); Опортуніст, по самій своїй природі, ухиляється завжди від певної і безповоротної постановки питання (Ленін, 8, 1970, 375).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 7.