Про УКРЛІТ.ORG

поїдом

ПО́ЇДОМ, присл.: ◊ По́їдом ї́сти: а) безперервно і сильно кусати, жалити (про комах). Комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись (Довж., Зач. Десна, 1957, 463); б) те саме, що ї́сти живце́м (див. живце́м) (про людей). Вислужуються [наглядачки] перед комендантом, поїдом їдять відданих під їхню опіку людей (Хижняк, Тамара, 1959, 187); Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Дмит., Наречена, 1959, 147); Кіндрат таки не втерпів, купив хустку. Він знав, що жінка і лаятиме його, і радітиме, і поїдом їстиме (Гуц., Скупана.., 1965, 172); в) терзати, мучити (про думки, почуття і т. ін.). Поїдом їла нудьга, бо відчував [Микоша] у собі якісь сили й не знав, до чого їх докласти (Полт., Повість.., 1960, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 831.

вгору