ПЕРЕКУВА́ТИ¹ див. переко́вувати.

ПЕРЕКУВА́ТИ², ує́, док., розм. Кувати більше, довше за іншу (про зозулю), Ночна [нічна] зозуля денну перекує (Номис, 1864, № 9088).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 209.