ОБХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБІЙТИ́, обійду́, обі́йдеш, док.
1. перех. і неперех. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь. Обходила [Ївга] круг тих хором; де бачила, що йдуть.. пани, усе на них приглядувалась (Кв.-Осн., II, 1956, 284); Ми обійшли кругом верх Шевченкової гори (Н.-Лев., II, 1956, 386); Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і.. подався ліворуч, щоб обійти навколо міста (Досв., Вибр., 1959, 398).
2. перех., військ. Заходити в тил або фланги противника, щоб оточити його. Четверо [вершників] стали обережно обходити оксенівців, не роблячи жодного пострілу (Тют., Вир, 1964, 530); Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти й окружити дім відразу (Фр., VI, 1951, 78); — Не можна допустити, щоб петлюрівці й гетьманці з’єдналися в Києві в один кулак. Тому нам треба їх негайно догнати, обійти і розгромити частинами (Довж., І, 1958, 158).
3. перех. і без додатка. У різних напрямках проходити який-небудь простір, відвідуючи багато місць (з метою ознайомлення, перевірки і т. ін.). Що день божий обходила Село. Помагала [княжна] Усякому (Шевч., II, 1953, 15); Обходячи вранці свій табір, генерал Шрейбер натрапив на Шевченка (Тулуб, В степу.., 1964, 251); Ніколи вже було нікому і носа на вулицю виткнути, і хоч усе село обійти, так не зустрінеш нікого… (Кв.-Осн., II, 1956, 228); Усі свої чотири десятини, розкидані у п’яти руках, обійшла [Докія] до смеркання (Стельмах, II, 1962, 333); // Проходити від однієї людини до іншої, приділяючи увагу кожній. Слуги виносять таці з кубками і, почавши з Воєводи, обходять всіх гостей (Коч., П’єси, 1951, 180); Демко знай з чарками обходить усіх, веселенький, усміхається (Кв.-Осн., II, 1956, 484); [Прісцілла:] Боже, боже правий, рятуй свою громаду! То ж єпископ найдальше мешкає… Се ж треба двічі всіх обійти (Л. Укр., II, 1951, 389); // Переходити, передаватися з рук в руки, від одного до другого (про предмети). В світлиці тим часом обходила рядова [чарка], розв’язувала й без того смілі язики (Мирний, І, 1949, 409); Кухоль з горілкою обходив натовп і щиро світив денцем до сонця (Панч, Гомон. Україна, 1954, 97); Черевички обійшли по руках мало не все бомбосховище, і матрос настояв, щоб Юльця їх взула при ньому й потанцювала (Кучер, Голод, 1961, 98); // перен. Поширюючись, ставати відомим усім, багатьом (про чутку, звістку і т. ін.) І гордиться вона немало: Хай обходить Заріччя звістка, Що у кузні метал кувала Коваля молода невістка (Забашта, Нові береги, 1950, 58); Звісно, може і брехали люди, — чутка-утка поки обійде цілий край — десять раз вилиняє, переміниться (Мирний, І, 1954, 185).
4. перех. Проходити стороною, обминаючи кого-, що-небудь; обминати. З того часу ставок чистий Заріс осокою; Не купаються дівчата, Обходять горою (Шевч., І, 1951, 168); Ішли здебільшого вночі, обходячи міста і села, щоб не натрапити часом на військові патрулі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 138); Наскочила [Соломія] на чимале довгасте озерце.. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (Коцюб., І, 1955, 361); // перен. Обминати, не зачіпаючи кого-, що-небудь. Ті, що потерпіли сьогодні, ..мовчали..; їх обережно обходили і болючих питань не задавали (Хотк., II, 1966, 415); Здалеку здавалося, що війна обійшла зелений, багатий садами Заболотів (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 77); // перен. Уникати, цуратися кого-, чого-небудь. На те він і Гордий, щоб не напрошуватися на увагу людей, коли вони почали його обходити (Руд., Вітер.., 1958, 213); Василя ніби хтось підмінив. Він обходив закусочні, з роботи приходив додому вчасно (Томч., Готель.., 1960, 278); Уляну хлопці обходять. Чужою ще вважається і ще, на їхню думку, занадто горда (Логв., Літа.., 1960, 62).
◊ Обхо́дити (обійти́) деся́тою доро́гою див. доро́га; Обхо́дити (обійти́) стороно́ю: а) уникати зустрічі з ким-небудь. Своїх двоюродних братів наче стала [Галя] сторонитися, наче вона боялася з ними стріватися, і, забачивши, геть обходила стороною (Мирний, IV, 1955, 138); З бічної вулички виразно почулися чиїсь голоси. Мирон хотів обійти їх стороною, але ж пізнав шекеряння Полікарпа Сергієнка і повільну мову Семена Побережного (Стельмах, II, 1962, 42); б) залишати поза увагою. Художник слова.. бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого (Мал., Думки.., 1959, 6).
5. перех., перен. Нехтувати ким-, чим-небудь; не враховувати, не брати до уваги. Доля дала йому до рук такий "життєвий матеріал", що він, як справжній художник, не міг обійти його і не відтворити (Коз., Гарячі руки, 1960, 33); — Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Грим., Незакінч. роман, 1962, 162); // Позбавляти чого-небудь. Сергій же як молодий господар, в обов’язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя (Тют., Вир, 1964, 158); // Кривдити, не даючи чого-небудь, залишаючи без чогось. Він знав, що на стойбище привезли спирт.. Отже, боявся, щоб не обійшли його при дільбі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 90); // Залишати без підвищення по службі, нагороди і т. ін. — Ви завжди скаржитесь, що вас обходять. А скільки у вас засіяно буряків? Шоста частина!.. (Руд., Остання шабля, 1959, 403).
◊ Обхо́дити (обійти́) зако́н — робити щось всупереч закону, не порушуючи його безпосередньо. — Хіба не звісно, чиї хлопці? І віддати прямо їх батькам. Так куди! Трохи не бив. Закон, каже, обходити?.. Як на батька кричить (Мирний, І, 1954, 288); — Вони [пани] знають один закон, а я знаю десять способів, щоб обійти той закон (Фр., VII, 1951, 231); Обхо́дити (обійти́) мовча́нням див. мовча́ння.
6. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що обду́рювати 1, 2. Обійшли, одурили вороги суд, посміялися з суддів, та не одурили Микити (Л. Янов., І, 1959, 311). Остапчук гадав, звісно, що Василя, "мужика необразованого", легко обійти на суді буде можна (Тесл., З книги життя, 1918, 182).
7. тільки недок., перех. Цікавити, турбувати кого-небудь; стосуватися когось. Як тепер Ваше здоров’я, любий Добродію? Ви нічого не пишете про те, а воно мене обходить (Коцюб., III, 1956, 249); — Най тебе тепер ніщо не обходить, ти лиш собі дбай за громадою (Март., Тв., 1954, 178); Ми поклали з дружиною, що нас зовсім не обходять тих двоє подорожніх, що оселилися нагорі… (Досв., Вибр., 1959, 105).
8. тільки недок., перех., розм., рідко. Доглядати за ким-небудь, турбуватися про когось. — Петре! Їй, Петре! — перепинив Іван.. — А де ж ти був дотепер? Забув ти, як спав бувало по багацьких половниках і обходив панську худобу? (Ірчан, II, 1958, 134); Теперечки у неї одна задача: моїх хлопців обходити і за собою дивитися (Логв., Давні рани, 1961, 107).
9. тільки недок., перех., діал. Святкувати. Не маючи родини, Калинович навіть свят руських не обходив (Фр., VI, 1951, 328); Хочу.. вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? Як там люди обходять різдво? (Л. Укр., V, 1956, 26); З новин занотую то, що молодіж.. в наступаючім році гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (Стеф., III, 1954, 109).
ОБХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., перех. Ходячи, побувати скрізь, у багатьох місцях. [Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! Усі закуточки обходила… Нема!.. (Кроп., І, 1958, 488); Обходили [члени комісії] геть чисто все: повний скрізь лад, повний порядок… (Вишня, І, 1956, 412); — Світ обходив, а місця собі не знайшов, та й повернувся в свої краї-гори (Чорн., Визволення, 1949, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 600 - 601.