Про УКРЛІТ.ORG

обертатися

ОБЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЕРНУ́ТИСЯ, оберну́ся, обе́рнешся, док.

1. Повертатися в певний бік, певним боком; розташовуватися, надаючи собі певного положення щодо кого-, чого-небудь. Опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим, повертається потилечкою (Вовчок, І, 1955, 377); Сальтане.. скочила до дверей, обернулася до шпарки перше вухом, потім оком (Л. Укр., III, 1952, 714); Все.. поставало перед дівчиною зміненим, зрушеним з місця, наче обернулось до неї іншим боком (Гончар, IV, 1960, 39); // Повертатися, відвертатися в інший, протилежний бік. Турок не схотів слухати, обернувся й забалакав з іншим (Коцюб., І, 1955, 381); Коли б за плечима невідомої не чорніла ноша, Роман спокійно обернувся і пішов би іншою дорогою, але, певне, треба пособити людині! (Стельмах, І, 1962, 128); // до кого — чого, на що. Повертатися, ставати до кого-, чого-небудь обличчям, лицем. Тогді до війська обернувся [Еней].. І річ таку їм уджигнув (Котл., І, 1952, 267); Поглянув я на ягнята — Не мої ягнята! Обернувся я на хати — Нема в мене хати! (Шевч., II, 1963, 38); Обернувсь я на гул канонади, що знялась до розпятих зірок (Сос., II, 1958, 289); // з чого, на що. Перевертатися з боку на бік або іншим боком, іншою стороною. Дід скорчився.., аби спати, але очі не зажмурюються.. Дід обертався на другий бік (Черемш., Тв., 1960, 42); Крикнула [Оксана], обернулась до землі, заплакала (Кв.-Осн., II, 1956, 459); // Роблячи поворот, рухатися в інший, протилежний бік. Черниш, готовий на все, рішуче обернувся і поповз назад (Гончар, III, 1959, 50); Та ось вітрець обернувся і війнув не в садок, а з саду (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22).

В сере́дині [все] оберта́ється у кого — хтось дуже страждає, переживає сум, досаду і т. ін. [Шміт:] Та ще й співи заводять такі, що аж все в середині обертається, просто хоч гинь (Л. Укр., IV, 1954, 250); Де (куди) не обе́рнешся (оберну́сь) — усюди, скрізь. Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Вовчок, І, 1955, 190); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (Довж., І, 1958, 72); Не всти́гнеш [і] оберну́тися — дуже швидко. Не встигла обернутись, як Моссаковський нагнувся й поцілував її в руку (Н.-Лев., III, 1956, 35); Нема́ (не було́) куди́ (ні́куди) оберну́тися — немає ніякого виходу з прикрого становища і т. ін. — І почалося таке, що я стала у них за служницю.. Та що діяти — не було куди обернутися (Фр., III, 1950, 98); Оберта́тися (оберну́тися) други́м (і́ншим і т. ін.) бо́ком (кінце́м і т. ін.) різко змінюватися (про життя людини). Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (Н.-Лев., І, 1956, 110); Оберта́тися (оберну́тися) обли́ччям (лице́м): а) (до кого — чого і без додатка) повертатися обличчям, лицем, дивлячись на кого-, що-небудь. Мужчина обернувся обличчям до вулиці (Фр., VI, 1951, 158); Кузь, обернувшись ясним лицем до дубів, отаке їм в захопленні мовив: ..Дайте й мені тої вашої сили! (Тич., І, 1957, 240); б) ставати, розташовуватися навпроти кого-, чого-небудь. Застуканий зненацька ворог обернувся лицем до козацької лави (Кач., II, 1958, 415); в) приділяти кому-, чому-небудь належну або особливу увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися.. обличчям (Стельмах, II, 1962, 273); г) (рідко) розпочинати яку-небудь справу, братися за яку-небудь справу. — Спасибі вам, серце, за добре слово. Хай вам господь помагає, де тільки лицем обернетесь… (Коцюб., II, 1955, 43); Оберта́тися (оберну́тися) спино́ю: а) (до кого — чого, рідко на що) відвертатися від кого-, чого-небудь. Так трудно дихать, що хочеться обернутись до нього [вітру] спиною (Коцюб., II, 1955, 321); — Ходім до кімнати, — сказав нарешті Серьожка і, обернувшись до Лялі спиною, став перший підійматись в будинок (Гончар, IV, 1960, 52); б) ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо. — Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (Чорн. Пісні.., 1953, 81).

2. перен. Спрямовуватися, повертатися в інший бік. Поки капіталізм лишається капіталізмом, надлишок капіталу обертається не на підвищення рівня життя мас в даній країні.. (Ленін, 27, 1972, 338); Може, смішно читати, як я просторікую на таку тему, але що ж, — коли моя зброя на мене обернеться, то тим гірше для мене (Л. Укр., V, 1956, 76); Скажеш ніби й невинне слово, а воно так неприємно обернеться проти тебе ж самого (Ле, Міжгір’я, 1953, 347); // Змінюватися в розвитку, ході і т. ін.; набирати зовсім іншого або протилежного характеру, виявлення. Сердечна справа конюха вмить оберталась несподівано (Ільч., Серце жде, 1939, 219); Так обернулись деякі мої справи, що треба вже навпростець до Києва гнатись (Л. Укр., V, 1956, 373); Левко, ще не знаючи, в що обернеться уся його пригода, недобре здвигає плечима (Стельмах, І, 1962, 78).

Оберта́тися (оберну́тися) на до́бре (зле́ і т. ін.) змінюватися в певний бік, певним чином. Коли ж натомість має [Славко] певність, що щось йому не вдасться, то воно якраз обернеться на добре (Март., Тв., 1954, 244).

3. Повертатися навколо власної осі; крутитися. Величезне колесо обертається звільна без туркоту (Фр., VII, 1951, 121); За хвилину пропелер літака обертається півтори тисячі разів (Трубл., І, 1955, 78); // Повертатися кругом або крутитися на місці. Хмара повільно оберталася на місці (Юхвід, Оля, 1959, 55); Ставши серед кола, жрець.. починав обертатись все дужче й дужче (Скл., Святослав, 1959, 223); // Рухатися навколо чого-небудь по замкнутій кривій. Місяць обертається навколо Землі не по колу, а по еліпсу (Рад. Укр., 4.І 1959, 4); Хай собі кружляє, обертається. Хоч круг лампочки, земля стара!.. Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся плаче, бо пора… (Рильський, І, 1960, 260); * Образно. За провідцю [привідця] їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього, як навколо валу, оберталися всі його прибічники (Епік, Тв., 1958, 36); Суперечка про "моє" й "твоє".. сягає в глибінь віків. Круг неї, власне, обертається вся історія людства до Жовтня (Рильський, Веч. розмови, 1962, 86); // перен. Постійно чи тривалий час торкатися певних питань. Додумалось мені, що світова література, яка обертається навкруг любовних та родинних тем і сюжетів, не охоплює всієї складності життя (Рильський, Веч. розмови, 1964, 24); Зрозуміла нарешті Сташка, що вся ота балаканина оберталася довкола індивідуальних і колективних договорів (Вільде, Сестри.., 1958, 392); // Здійснювати круговорот у живому організмі (про соки, кров); циркулювати. Пожива [на старість] нелегко уже обертається в жилах, Та й не доволі її (Зеров, Вибр., 1966, 192).

Язи́к оберта́ється [до́бре і т. ін.] у кого, зневажл. — хтось багато і складно говорить. Бреше, мабуть [Микита], не вперше: язик обертається, як човник у ткацького майстра (Вовчок, VI, 1956, 279).

4. тільки недок., перен. Постійно проводити життя в якому-небудь середовищі, товаристві і т. ін. Сю тему однак можуть ліпше розвити в тому "медичному світі", де ви тепер обертаєтесь (Л. Укр., V, 1956, 405); Спостережливість натури навчила його тонко відчувати запити кола, в якому він обертався (Смолич, Мир.., 1958, 327); Підпанки, серед яких я обертався, шукаючи правди, виявилися жалюгідною купкою неуків, шарлатанів і зрадників (Довж., І, 1958, 16); // Перебувати де-небудь певний час. Ми подивимось, де то Антосьо обертається; вже ж пять літ, як ми бачили його (Свидн., Люборацькі, 1955, 93).

Оберта́тися в ко́лі (сфе́рі і т. ін.) чого — не виходити за межі чого-небудь. Безідейним назвемо хіба чоловіка, у якого нема жодних ідей.. або у якого всі ті "ідеї" обертаються в сфері пустих фраз (Фр., XVI, 1955, 348); Поет обертається в колі загальників і старих, утертих шаблонів (Вітч., 5, 1956, 142).

5. розм. Проїздити, проходити шлях туди й назад за певний відрізок часу, виконуючи яку-небудь роботу. Заходився [Степан] переносити мясо і шкуру [ведмедя] до човна. Довелось обернутися чотири рази (Гжицький, Чорно озеро, 1961, 69); Доки Грабченко встигав обернутися туди й сюди, Сидір Карпович.. готував для нього новий багаж (Руд., Остання шабля, 1959, 42); // Повертатися куди-небудь, до чого-небудь знову. Обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів (Номис, 1864, № 523).

6. Переходити з одного етапу в інший; перетворюватися. Під ногами пересохла земля оберталась на порох (Панч, В дорозі, 1959, 46); * Образно. За вигоном, край села, виднілось друге село, густо заселене сірими хрестами, під якими тихо спочивали, обернувшись в землю, трудівники землі (Коцюб., І, 1955, 309); Хтось ударив без жалю по серці моїм, — І забилося серце в вогні золотім… І посипались іскри ясні, І в дзвінкі обернулись пісні (Олесь, Вибр., 1958, 20); // За міфологічними уявленнями — чарами, чаклуванням перетворюватися на іншу істоту або предмет; перевтілюватися. Розказував [дід Наум] билиці й небилиці. Було тут — що й казати! — про відьом, Що в кішку обертаються (Рильський, II, 1956, 28); — Ой, сестрице ти моя, Утікаймо в ті поля, Обернімось на траву, На зелену мураву (Перв., З глибини, 1956, 96); // Докорінно змінювати свої функції, стан, призначення і т. ін. Сільрада обернулася на оперативний штаб розгорнутого наступу на віковічні традиції селянської обмеженості (Епік, Тв., 1958, 208); Вже офіцер став електриком, сержант обернувся теслярем, а снайпер — художником-декоратором (Гончар, І, 1954, 445); * Образно. На приморському безлюдді Обернувся я в дитину (Крим., Вибр., 1965. 40); // Ставати схожим на що-небудь, набирати вигляду чого-небудь. По чорній річці.. прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку… (Коцюб., І, 1955, 387).

Оберта́тися (оберну́тися) вніве́ць (наніве́ць) див. наніве́ць; Оберта́тися (оберну́тися) в ніщо́ — зникати без сліду. Із нічого.. ніщо виникати не може; Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (Зеров, Вибр., 1966. 140); Оберта́тися (оберну́тися) в ді́йсність — здійснюватися. — Ми урочисто відсвяткували пуск механізованих скляних заводів. Товариші, наші мрії обернулися в дійсність (Панч, II, 1956, 82); Оберта́тися (оберну́тися) в (на) ува́гу — ставати дуже уважним; зосереджувати увагу на чому-небудь. Серце тоді переставало битись і, спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (Коцюб., І, 1955, 24); Микола Петрович пояснив: — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 51); Оберта́тися (оберну́тися) на слух — починати уважно прислухатися. Величезна казарма солдатів вся обернулася на слух, не ворухнеться (Довж., І, 1958, 46).

7. чим, перен. Бути причиною, основою і т. ін. певних дій, явищ, перетворень тощо. Кожний процент економії металу, вугілля, нафти, цементу нині обертається сотнями тисяч і мільйонами тонн продукції (Ком. Укр., 1, 1966, 6); Воронцов знав і те, що кожен його непродуманий наказ, кожен його хибний крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кровю (Гончар, III, 1959, 366).

8. до кого, рідко. Те саме, що зверта́тися. Спільна розмова затихла, тільки чутно було уривчасті слова, з якими часом одна сусіда оберталась до другої (Л. Укр., III, 1952, 477); Так-то він усяко до всяких людей обертався: з одними говорив гордовито.., з іншими говорив солоденько (Григ., Вибр., 1959, 155); — Не доступитеся ви, діду, до пана!..Оберніться краще до прикажчика (Л. Янов., І, 1959, 362).

Оберта́тися (оберну́тися) з слова́ми (сло́вом, розмо́вою і т. ін.) до кого — розпочинати розмову з кимось; звертатися до когось. Гості загомоніли, повеселішали, вже й не обертаючись з розмовою до Якима (Н.-Лев., І, 1956, 191).

9. перев. недок., розм. Виконувати яку-небудь роботу; робити що-небудь. Хоча сам він обертався повільно, проте робота в його руках якось ішла сама собою (Гончар, III, 1959, 28); — Поверніть на поле культиватор. Та швидше обертайтесь!.. Час не жде (Руд., Остання шабля, 1959, 450); // Влаштовувати які-небудь справи. — О, якби я пішов [у столицю], я б уже знав, як там обернутися, я б там знав, що, куди і до чого!.. (Коцюб., І, 1955, 114); // Виходити із скрутного становища; викручуватися. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться (Сл. Гр.).

10. тільки недок., рідко. Обходитися з ким-, чим-небудь певним чином; поводитися. Тобі я можу не говорить про те, як обертатись з листами (Л. Укр., V, 1956, 196); З порівняннями.. треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (Сам., II, 1958, 449).

11. тільки недок., фін., ек. Проходити через торговельні або торговельно-промислові операції в процесі відтворення, одержання прибутків. При незмінних товарних цінах маса засобів обігу може рости, якщо збільшується маса товарів, що обертаються, або зменшується швидкість обігу грошей або обидві ці обставини діють разом (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 124); // перен. Використовуватися, поширюватися в певному середовищі. Гордість і слава бібліотеки, вказував В. І. Ленін, визначається тим, як широко обертаються книги в народі, скільки залучено нових читачів (Рад. Укр., 3.VІ 1962, 1).

12. тільки недок. Пас. до оберта́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 492.

вгору