НАГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГАТИ́ТИ, гачу́, га́тиш, док., перех.

1. Робити гатки в багатьох місцях.

◊ Хоч гре́блю нагати́ див. гре́бля.

2. тільки док., розм. Накласти, налити і т. ін. у великій кількості. Нагатити пшона в куліш.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 47.