КЛІ́МАТ, у, ч. Метеорологічні умови, властиві певній місцевості. Мою хворобу лічити не можна лікарствами, а тільки спокоєм і кліматом (Коцюб., III, 1956, 347); Під кліматом розуміють певний середній стан атмосфери для кожної місцевості (Курс заг. геол., 1947, 29).

∆ Континента́льний клі́мат див. континента́льний; Морськи́й клі́мат див. морськи́й.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 184.