КАПІТА́Л, у, ч.

1. Вартість, що дає її власникові-капіталістові додаткову вартість унаслідок визиску робочої сили найманих робітників. Умовою існування капіталу є наймана праця (Комун. маніф., 1947, 26); Оскільки процес виробництва є в той же час процес споживання робочої сили капіталістом, то продукт робітника невпинно перетворюється не тільки в товар, але й у капітал.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 570); В умовах капіталізму гроші перетворюються на капітал і служать знаряддям експлуатації трудящих (Наука.., З, 1961, 8); Промисловий капітал; Фінансовий капітал.

∆ Змі́нний капіта́л див. змі́нний; Основни́й капіта́л див. основни́й; Пості́йний капіта́л див. пості́йний.

2. рідко. Те саме, що капіталі́зм. На жовтому Сході народи встають, скидають ярмо капіталу (Сос., І, 1957, 144); — А що таке рабство капіталу, по собі добре знаю, бо в минулому батрачка я, таврійська заробітчанка (Гончар, Таврія.., 1957, 478); // збірн. Капіталісти як клас, що експлуатує. Малюючи в цілому циклі «Бориславських оповідань» війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об’єктивним обсерватором (Коцюб., III, 1956, 38).

3. розм. Значна сума грошей. — Банк не дасть вам таких процентів,— сказав Копронідос,— спробуйте на рік, а не сподобається вам, я верну вам капітал з процентами (Н.-Лев., III, 1956, 381); Капітали, які він пускав у оборот, робилися чимраз більші (Фр., VIII, 1952, 394); Звідки взяти капітал на побудову санатерію, Аркадій поки що не думав (Вільде, Сестри.., 1958, 40); // Багатство, майно. В капіталістичних державах шанують над усе людей, які зуміли нажити капітал (Панч, В дорозі, 1959, 256); — Золото при всякій власті — капітал (Стельмах, II, 1962, 124).

◊ Ме́ртвий капіта́л див. ме́ртвий.

4. перен. Багатство, цінність, надбання. Люди — найцінніший капітал радянського суспільства (Рад. Укр., 17.XI 1949, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 93.